Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області
Частини особливого призначення (ЧОП, частини ОП) – «комуністичні дружини», «воєнно-партійні загони», створені на підставі постанови ЦК РКП(б) від 17 квітня 1919 року для «надання допомоги органам радвлади у боротьбі з контрреволюцією, несення караульної служби біля найбільш важливих об’єктів» тощо. Діяли при заводських партійних осередках, міських, повітових, районних та губернських комітетах компартії у тісному контакті з загонами Надзвичайної Комісії (НК), частинами ВОХР та ВНУС, формувались із членів і кандидатів у члени КП(б)У, комсомольців. Основними одиницями частин ОП були батальйони і роти. За малої кількості членів партосередків (комітетів) виділяли взводи та відділення. Особовий склад ЧОП поділявся на кадровий та міліційний (перемінний).
Діяльність ЧОП змінювалась упродовж їх існування у 1919-1924 рр.:
- з квітня по листопад 1919 р. відбулося їх повсюдне формування;
- з листопада 1919 р. по березень 1921 р. вони функціонували у системі Всеобучу (воєнна підготовка комунарів потребувала підвищення якості);
- період з березня по серпень 1921 р. характеризується виділенням ЧОП з системи Всеобучу та пошуком нових форм їх організації (крім того, приводом для реформування стало скорочення Червоної Армії та перехід до територіально-міліційного принципу збудування збройних сил);
- з серпня 1921 р. по 1924 р. частини особливого призначення функціонували в якості самостійних бойових одиниць, будучи також і суб’єктом оперативно-розшукової роботи, і були остаточно розформовані 1924 року, до останнього залишаючись надійними бойовими силами партії за умови мінімальних матеріальних витрат.
