Зі створенням на початку 1923 року Миколаївської округи було організовано окружний відділ охорони здоров’я окрвинконкому. У грудні 1924 року відділ був реорганізований у Миколаївську окружну інспекцію охорони здоров’я, котра перебувала у віданні Народного Комісаріату охорони здоров’я, керувала роботою та здійснювала контроль за діяльністю районних інспектур охорони здоров’я, лікувальних та оздоровчих установ округи, за санітарним станом комунальних і промислових підприємств, відала підбором кадрів медичних працівників. Припинила діяльність у жовтні 1930 року з ліквідацією округи.

Державний архів Миколаївської області представляє виставку архівних документів "Миколаїв і Чорноморський флот за доби Української революції: роки 1917-1919", підготовлену за матеріалами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Миколаївської області, Державної наукової архівної бібліотеки (м. Київ).

Документи місцевих органів влади періоду Української Народної Республіки: Демократична Миколаївська міська дума

За доби Української Центральної Ради в Миколаєві основні важелі управління зосереджувалися в руках гласних Демократичної Миколаївської міської думи, котра однією з перших у місті, 15 листопада 1917 року, визнала Центральну Раду як вищий краєвий орган влади в Україні. Склад Демдуми було обрано на найдемократичніших за всю історію громадського самоуправління Миколаєва виборах, що відбулися 13 серпня 1917 року. Зі 102 гласних Демдуми 63 представляли партію соціалістів-революціонерів, 15 – соціал-демократів, 9 – єврейську громаду, 5 – партію Народної свободи, 3 – Союз домовласників, по одному – інші політичні партії та громадські організації Миколаєва. Міським головою було обрано Володимира Полієвктовича Костенка. Демократична Миколаївська міська дума поділяла владу в місті з Радою робітничих і військових депутатів, Миколаївською Радою об’єднаних українських організацій і призначеними українською та німецькою владою військовими та цивільними посадовцями.

Запропонована виставка надає уявлення про найважчі часи в історії Демократичної Миколаївської міської думи – період (березень-квітень 1918 р.), коли після підписання Центральною Радою в Брест-Литовську мирного договору з країнами Четверного Союзу (27 січня/9 лютого 1918 р.), в обезкровлений більшовицьким пануванням Миколаїв вступили німецькі війська. Спровоковані більшовиками заводчани підняли найбільше з усіх міських повстань доби Української революції. Сотні містян, серед яких було багато жінок і дітей, загинули на вулицях Миколаєва в нерівній і безглуздій бійні з німцями. До міста з метою розслідування прибула спеціальна комісія Центральної Ради в складі Андрія Мельника, АндріяДолуда, Матвія Гіндеса, Шалі, Павлова, представників Міністерства юстиції Ольшанського і Військового міністерства Подільського. В Миколаєві було запроваджено військовий стан, німецька військова влада вдалася до арештів містян і придушення демократичних свобод, у тому числі було заарештовано міського голову В. П. Костенка та припинено діяльність Демдуми. Відряджені до Києва для переговорів з Головою Ради Міністрів і Міністром закордонних справ Всеволодом Голубовичем, Міністром внутрішніх справ Михайлом Ткаченком та іншими членами Уряду Української Центральної Ради гласні Демдуми Баян Євгенович Терентьєв, Олександр Микитович Ісаєв, Фроїм Самсон-Ноєвич Злочевський та член Центральної Ради Олександр Рожанський після повернення до Миколаєва висловили суперечливі думки щодо довіри Урядові. Демократична Миколаївська міська дума ще раз відновлювала свою діяльність за часів Директорії.