Чистки в ВКП(б)(«чистка партійных лав») – сукупність організаційних заходів з перевірки відповідності членів комуністичної партії пред’явленим до них вимогам. Практикувалися в ВКП (б) в 1920-1930-ті роки.

Практика, як і назва «чистка партії», була запозичена більшовиками у якобінців, котрі практикували подібне під час Великої французької революції.

Перша чистка партії в Україні відбулася у 1921 році, коли партія розрослася завдяки безлічі членів, сумнівних з точки зору старих більшовиків. Згодом проводили місцеві чистки насамперед у організаціях, де виявляли випадки корупції та морального розкладання.

Після 1917 року на території Миколаївщини виникла мережа навчальних закладів різного рівня з підготовки фахівців для окремих галузей народного господарства. Кваліфікація випускників, терміни і форми навчання визначалися відповідними міністерствами і відомствами, а також місцевими органами управління, яким вони підпорядковувались.

Згідно з постановою Миколаївського губвиконкому від 20 травня 1921 року при губкомі КП(б)У було створено губернське бюро Істпарту при ЦК КП(б)У. З жовтня 1922 року при повітвиконкомі КП(б)У діяло повітове бюро Істпарту, з березня 1923 року – окружне бюро, перетворене 1924 року на окружний відділ Істпарту ЦК КП(б)У. Здійснював збирання, дослідження та опрацювання матеріалів з історії революційного руху та партійних організацій на Миколаївщині. При Миколаївському бюро Істпарту діяли архів та музей революції. Припинив діяльність у вересні 1930 року з ліквідацією Миколаївської округи.

На виставці представлено документи, котрі свідчать про вилучення радянською владою церковного майна на користь державі, котре відбувалося у кілька етапів: вилучення церковних цінностей 1922 року, зачинення (припинення функціонування) храмів, передача їх будівель для «задоволення культурних потреб» (для розміщення в них, як правило культурно-освітніх організацій та установ) у 1930-1936 рр. та після завершення Другої світової війни (більшість церков відновили діяльнсть під час нацистської окупації області), під час так званих «хрущовських гонінь на релігію» 1958-1964 рр., а також про руйнування будівель Адміралтейського собору  (1936 рік) та Семенівської церкви (1960 рік) у м. Миколаїв.