Сільські управління (органи сільського станового самоврядування)  діяли у громадах державних та вільних селян з 1838 р., а після реформи 1861 р. – у сільських громадах селян, звільнених від кріпацтва. Мали забезпечувати ефективне управління та підтримання правопорядку серед сільських мешканців. Найважливіші питання в сільському товаристві вирішував сільський схід, поточні справи – обраний на сході сільський голова та призначений сільський писар. До компетенції сходу належали: вибори сільських посадових осіб та призначення виборних на волосний схід, винесення присудів щодо тимчасового відсторонення селян від участі у сході та видалення з громади шкідливих осіб, звільнення з громади та прийом нових членів, призначення піклувальників та опікунів та їх перевірка, вирішення проблеми сімейних розділів, вирішення земельних питань, клопотання про громадські потреби й благоустрій, підготовка скарг і пропозицій, розподіл та облік сплати податків і  відбуття повинностей. Результати проведення сільских сходів відображались у «присудах», котрі письменні учасники підписували власноруч, а за неписьменних за їх згоди – один із грамотних селян. Припинили діяльність на початку 1920-х рр.

У держархіві Миколаївської області перебувають на зберіганні фонди 17 сільських управлінь: Антонівського (ф. 40, 10 од. зб., 1910-1916 рр.). Баратівського (ф. 36, 3 од. зб., 1899, 1913-1915 рр.), Володимирівського (ф. 32, 11 од. зб., 1858-1901 рр.), Ганнівського 2-го (ф. 23, 6 од. зб., 1912-1913, 1915 рр.), Iнгульського (ф. 31, 1 од. зб., 1908 р.), Катеринентальського (ф. 485, 7 од. зб., 1915-1918 рр.), Кашперівського (ф. 27, 1 од. зб., 1913-1915 рр.), Майєрівського (ф. 35, 6 од. зб., 1911-1912, 1914-1915 рр.), Новобузького (ф. 39, 36 од. зб., 1893, 1901-1919 рр.), Нововолодимирівського (ф. 33, 8 од. зб., 1892, 1900-1901, 1907, 1910-1914 рр.), Новомиколаївського (ф. 25, 9 од. зб., 1911-1915 рр.), Новоочаківського (ф. 38, 28 од. зб, 1897-1919 рр.), Новопетрівського (Ф. 24, 15 од. зб., 1911-1915 рр.), Оленівського (ф. 28, 1 од. зб., 1912-1915 рр.), Пересадівського (ф. 342, 1 од. зб., 1918 р.), Полтавського (ф. 34, 2 од. зб., 1915 р.), Сербулівського (ф. 29, 2 од. зб., 1858, 1912-1914 рр.). Під час тимчасової нацистської окупації 1941-1944 рр. було втрачено 5 од. зб. фонду 33 та 121 од. зб. фонду 39.