Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

На початку 1919 року був створений Народний комісаріат державного контролю УСРР, який мав здійснювати нагляд у порядку попередньої, фактичної та подальшої ревізії за законністю, правильністю, господарністю і доцільністю обороту грошових і матеріальних засобів, а також за збереженням цих засобів і мав право у разі порушення законодавства іншими народними комісаріатами звертатися із доповіддю безпосередньо до Президії ВУЦВК.

У складі Наркоматю держконтролю було створено Верховну соціалістичну інспекцію, у травні 1919 року вона була виділена у самостійний Наркомат радянської соціалістичної інспекції (НК РСІ УСРР), котрий мав інспектувати, контролювати і «направляти» політичну діяльність усіх центральних та місцевих органів влади. За Положенням від 8 липня 1919 року на НК РСІ УСРР покладався обов’язок залучати до участі в інспектуванні «широкі пролетарські маси та їх організації», використовувати понятих з трудящих, проводити летючі ревізії за скаргами громадян. Новостворений орган мав об’єднати роботу всіх відомчих контрольно-інспекційних органів для проведення боротьби з порушеннями законів, зловживаннями  тощо у державному апараті. До певної міри контрольна діяльність НК РСІ УССР поширювалась навіть на такі установи, як органи НК (Надзичайні комісії).

7 лютого 1920 року на сесії ВЦВК було затверджено «Положення про Робітничо-селянську інспекцію». З метою «оробітничення» та «оселянення» державного контролю і «навчання трудящих навичок державного управління» Положення встановлювало, що членом РСІ міг бути кожен громадянин, який користувався виборчим правом. Кількість членів секції не обмежувалась. Склад РСІ мав бути мінливим, вибори слід було проводити з таким розрахунком, щоб поступово всі робітники або селяни залучалися до її роботи. У лютому 1920 року дія Положення була поширена на територію УСРР. Усі установи колишніх наркоматів держконтролю та РСІ УССР були перетворені на єдиний орган соціалістичного контролю – Всеукраїнську РСІ.

У губерніях були створені відділи РСІ, при них – відділи робітничих летючих ревізій, у повітах – інспекції, а у волостях – осередки сприяння РСІ. 1920 року важко було знайти радянський орган влади, котрий не обстежувала би робітничо-селянська інспекція.

29 серпня 1923 року, після створення СРСР, ВУЦВК постановою «Про Народний комісаріат робітничо-селянської інспекції» реорганізував Народний комісаріат державного контролю УСРР у народний комісаріат робітничо-селянської інспекції на засадах, визначених у постанові ХІІ з’їзду РКП(б) «Про завдання РСІ та ЦКК». Таким чином було створено органи, які фахово займались «розв’язанням завдання реорганізації державного апарату на нових началах, розробкою і формулюванням її конкретного змісту, проведенням у життя необхідних практичних заходів і погодженням заходів, вживаних радянськими і партійними установами, а також окремими організаціями».

13 липня 1927 року ВУЦВК та РНК УССР прийняли постанову «Про розширення прав Робітничо-селянської інспекції», згідно котрій рішення НК РСІ УСРР у справах про спрощення й скорочення обліку та звітності, ліквідацію зайвих органів і представництв, скорочення штатів, зменшення додаткових витрат, зміцнення організаційної будови окремих складових частин установ і підприємств, про накладання дисциплінарних стягнень, а також про усунення і звільнення службових осіб за явну безгосподарність, бюрократизм і тяганину були остаточними й обов’язковими для всіх державних установ і підприємств. РСІ було звільнено від обов’язків документального контролю за витрачанням коштів державними установами.

23 січня 1929 року було прийнято нове положення про Народний Комісаріат Робітничо-селянської інспекції УСРР, котре значно розширювало компетенцію РСІ. На НК РСІ покладалось розроблення і здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення державного апарату, контроль за роботою існуючих на території України державних і громадських установ та організацій і допомога їм у налагодженні роботи. НК РСІ мав право зупиняти незаконні розпорядження і вчинки службових осіб. Скасовувати ці постанови НК РСІ могли лише ВУЦВК або РНК УСРР. Право НК РСІ зупиняти незаконні розпорядження не поширювалося на постанови і розпорядження Народних Комісаріатів УРСР, місцевих Рад та їх виконавчих комітетів і президій, а також незаконні вироки і рішення судових органів, постанови слідчих органів і прокуратури, ухвалені у межах їх відання. РСІ мала право під час ревізій державних установ і підприємств ознайомлюватися з документами і матеріалами як республіканського, так і загальносоюзного значення, що діяли на території УСРР. При міських і селищних Радах були створені секції робітничо-селянської інспекції та ухвалено відповідні положення.

Влітку 1933 року ЦКК ВКП(б) визнала, що більшість контрольних комісій – РСI не перебудували своєї роботи відповідно до нових господарсько-політичних умов. Зокрема, РСI УСРР було звинувачено у недостатньому сприянні ЦК КП(б)У виведенню сільського господарства республіки із "прориву" та боротьбі з "помилками та перекручуваннями на теренах національно-культурного будівництва". В умовах формування культу Сталіна органи ЦКК-РСІ нерідко використовувалися з репресивною метою проти опозиції, дійсної чи уявної. Головними методами діяльності РСI, яка по суті залишалася адміністративно-ревізійним органом, були адміністративні та репресивні заходи: адміністративні покарання, політичні чистки, скорочення штатів, спрощення діловодства, що в кінцевому результаті сприяло зміцненню бюрократичних тенденцій державного управління. Задум В.Леніна про те, що РСI має не стільки "ловити та викривати", скільки "покращувати та вчасно виправляти", реалізовано не було.

1934 року за постановою ХVII з’їзду ВКП(б) органи Центральної контрольної комісії – РСI були скасовані шляхом передачі функцій і апарату РСI комісіям радянського контролю при РНК, а Центральної контрольної комісії – партійного контролю при ЦК ВКП(б). Аналогічну реорганізацію було проведено і в УСРР.

(Історія держави і права УРСР. Том І. 1917-1937., - К., 1967. – С. 288, 289, 289, 383, 495, 496, 504)

До експозиційного плану виставки включено документи фондів Вознесенської повітової РСІ (ф.Р-338), Єланецької волосної РСІ (ф.Р-339), Миколаївської повітової РСІ (ф.Р-1783), Миколаївської міської контрольної комісії КП(б)У – робітничо-селянської інспекції (далі – КК РСІ, ф.Р-1281), Очаківського міського відділення Одеського відділу робітничо-селянської інспекції (ф.Р-342), Новобузької районної контрольної комісії КП(б)У – робітничо-селянської інспекції (ф.Р-951), Братської районної контрольної комісії КП(б)У – робітничо-селянської інспекції (ф.Р-1449), Миколаївського відділення робітничо-селянської інспекції «Чорномортрансу» (ф.Р-1798).