У жовтні 1870 року Російська імперія, скориставшись франко-пруською війною, відмовилась виконувати умови Паризького договору щодо заборони тримати флот на Чорному флоті. Наприкінці 70-х років XIX ст. було прийнято рішення про будівництво серії ескадрених броненосців у містах Миколаїв та Севастополь. Для цього було проведено реконструкцію Миколаївського Адміралтейства.
1883 року був закладений, а у травні 1886 року спущений на воду перший збудований для Чорноморського флоту на адміралтейській верфі у м. Миколаїв ескадрений броненосець «Катерина II». Остаточно броненосця було добудовано у травні 1889 року, він мав товщину броні 406 мм, три гармати спареної установки калібру 305 мм, сім гармат калібру 152 мм, сім торпедних апаратів, парову машину потужністю 9100 к. с., котра забезпечувала швидкість ходу 15 вуз. Прослуживши 17 років на Чорному морі, перший російський ескадрений броненосець у жовтні 1906 року був виключений з флоту.
У серпні 1889 року було закладено, а 1 вересня 1890 року спущено на воду броненосець «Дванадцять Апостолів». Він був менший за попередника, але мав більшу швидкість – до 16 вуз.
Третій ескадрений броненосець – «Три Святителі», котрого було спущено на воду 1893 року, став найбільшим броненосним кораблем Чорноморського флоту. Він мав довжину – 115, 1 м, ширину – 22, 2 м, водотоннажність – 13, 3 тис. т., товщина броні була від 305 мм до 457 мм, потужністю – 11, 3 тис. к. с., швидкість ходу до 17 вуз.
До кінця XIX ст. у м. Миколаїв встигли збудувати ще один броненосець – «Ростислав», який став до ладу 1899 року. Корабель брав участь у Першій світовій війні, був затоплений 1920 року у Керченській протоці.
1900 року у м. Миколаїв був спущений на воду броненосець «Князь Потьомкін-Тавричеський» (остаточно добудований у 1904 році). Це був більш досконалий корабель. Броненосець мав довжину – 113 м, ширину – 22, 2 м, швидкість ходу – 16 вуз., водотоннажність – 12 тис. т., товщину броні – 229-254 мм, дві гарматні башти (по дві гармати калібру 305 мм у кожній), 16 – 152-мм гармат, 14 – 75-мм гармат, п’ять торпедних апаратів. Цей броненосець став відомим завдяки повстанню матросів на його борту 1905 року та художньому фільму радянського кінорежисера Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін». Корабель взяв участь у Першій світовій війні, був 1919 року підірваний англійськими військами, а 1923 року – розібраний на метал.
Останнім ескадреним броненосцем, збудованим на Адміралтействі у м. Миколаїв, був «Святий Євстафій» (закладений у 1904 році, 1910 року вступив до строю). Він був схожим з броненосцем «Князь Потьомкін-Тавричеський», але мав дещо більшу довжину та водотоннажність. Корабель брав участь у Першій світовій війні, 1919 року виведений зі строю англійськими військами при відступі з Севастополя, 1922 року розібраний на метал.
Після закриття Адміралтейства у 1910 році будівництво броненосців у м. Миколаїв припинилось.
