Лариса Левченко,
директор державного архіву
Миколаївської області,
член правління Спілки архівістів України

Шановний читачу! Хіба не вражає вас ця унікальна постать: не геній, не аристократ і не пророк, а справжня трудова людина, яка всього себе віддала рідному краю і своїм землякам. Саме такими гідними синами пишається Україна. Та самі вони мало говорять про себе, навіть у момент найбільшої відвертості, а коли й розповідають щось, то швидше обмовляються, хоча б могли багато що повідомити.

Отож сиджу у кріслі з чашкою кави і слухаю, і захоплююсь все більше і більше. А навпроти мене високий на зріст чоловік з широкими плечима, офіцерською виправкою і посмішкою, що світиться любов’ю до людей, говорить про меліорацію земель, будівництво доріг, створення робочих місць та про колег і друзів, з якими звела його доля. 

Мій співрозмовник Федір Федорович Зайвий - родом із Вознесенська, народився 26 березня 1931 року, свій трудовий шлях розпочав ще хлопчаком у колгоспі імені Леніна Вознесенського району. На його дитинство припали важкі до та післявоєнні роки. Родина Зайвих – звичайні трударі.

Ірина Валентинівна Крикалова,
головний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

Миколаївська астрономічна обсерваторія - одна з найперших обсерваторій Російської імперії. Її збудування саме у Миколаєві пов’язано з інтенсивним ростом суднобудування у місті, розвитком і становленнямЧорноморського флоту на початку ХІХ ст. Морська астрономічна служба повинна була забезпечити флот морехідними мапами, вивіреними навігаційними приладами та хронометрами, а також навчити морських офіцерів астрономічним методам орієнтування на морі. Миколаївський і Севастопольський військовий губернатор, адмірал О.С.Грейг, який сам приймав участь у бойових діяхЧорноморського флоту і сприяв його укріпленню, розумів, що без астрономічного забезпечення флот не може виконувати бойові завдання. 1820 року він звернувся до морського міністра Російської імперії маркіза І.І. де Траверсе, який також добре знав потреби флоту, з проханням про виділення коштів на будівництво обсерваторії та підбір кандидата на посаду морського астрономаЧорноморського флоту. За поданням де Траверсе імператор Олександр І дозволив будівництво у Миколаєві обсерваторії. Таким чином 27 травня 1821 року було засновано першу на півдні Росії морську астрономічну обсерваторію [1]. Знайшовся і кандидат на посаду директора обсерваторії: за рекомендацією астронома Дерптської обсерваторії Вільгельма Струве це місце посів Карл Кнорре, хоча на той час йому виповнилося лише дев’ятнадцять років і завершеної астрономічної освіти він не мав. Саме з ім’ям Карла Христофоровича Кнорре пов’язані п’ятдесят років роботи Миколаївської астрономічної обсерваторії.

Карл Кнорре народився 28 березня 1801 року у м. Дерпт (нині - м. Тарту в Естонії) у родині професора математики Дерптського університету Ернста Христофа Кнорре, який також виконував обов’язки астронома-спостерігача в астрономічній обсерваторії університету. 1817 року, при вступі до теологічного факультету Дерптського університету, Карл Кнорре крім офіційної програми почав самостійно вивчати математику та астрономію. Саме астрономія стала головною справою його життя [2].

Проект будівництва Миколаївської обсерваторії належав архітектору Ф.І.Вуншу, керував роботами гідротехник Б.Ф.Фан-дер-Фліс під контролем адмірала О.С.Грейга, який часто навідував будівельний майданчик [3]. У перші роки свого перебування у місті КарлКнорре до будівництва обсерваторії не залучався. Він викладав у штурманському училищі, проводив спостереження у астрономічній обсерваторії адмірала О.Грейга, який високо оцінював професійні якості молодого астронома, його точні виміри при визначенні довготи та широти під час складанні морехідних мап [4].

Мельник Марина Олександрівна,
начальник відділу інформації та використання
документів державного архіву Миколаївської області

На території сучасної Миколаївщини існували різні поліцейські установи відповідно до наявного у той чи інший час адміністративно-територіального поділу. З часу заснування Миколаєва місто перебувало у складі Новоросійської губернії, яку у жовтні 1802 року було розділено  на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську, а вже у травні 1803 року губернське управління було переведено з Миколаєва до Херсону, перебуваючи у складі Херсонського повіту тієї ж губернії до 1805 року, коли Миколаїв отримав особливий статус, обумовлений історичним минулим.

Олександр Валентинович Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.

27 жовтня 2010 року сповнюється 40 років з часу створення Миколаївської обласної організації Національної Спілки художників України.Цього дня 1970 року відбулися збори художників м. Миколаїв, присвячені створенню творчої організації. З цією подією привітали миколаївських художників голова правління Спілки художників УРСР, народний художник УРСР В.З.Бородай, перший заступник голови правління Спілки художників УРСР О.Г.Данченко, заступник голови правління Спілки художників УРСР, голова правління художнього фонду УРСР В.М.Черніков. Головою правління обласної організації було обрано члена Спілки художників УРСР В.І.Лапіна, відповідальним секретарем – члена Спілки художників УРСР А.П.Завгороднього. До Миколаєва були запрошені відомі митці з різних регіонів СРСР. Так, перший голова правління обласної організації В.І.Лапін приїхав з Харкова, М.О.Ряснянський – з Кишинева, М.Ф.Бережний – з Омська. Були присутні також випускники навчальних закладів: Тбіліської державної академії мистецтв – І.Я.Булавицький, Ленінградського інституту живопису, скульптури і архітектури – Інна та Юрій Макушини, Київського державного художнього інституту – В.А.Ольшанський, Кишинівського художнього училища – С.Ф.Сенкевич, з Івана-Франковська приїхав М.І.Озерний. На розі проспекту Леніна та вулиці Інженерної було споруджено Будинок художника з першими творчими майстернями.