О.В.Серединський, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів Державного архіву
Миколаївської області

Тривалий час мешканці м. Миколаїв не мали змоги одержувати кваліфікованої медичної допомоги. Тільки у 1817 р. з с. Богоявленськ у        м. Миколаїв був переведений морський шпиталь, однак він не міг задовольнити потреби у медичній допомозі для всіх станів цивільного населення міста. 1831 р. миколаївський міський лікар поставив питання перед міською думою про необхідність відкриття при міській богадільні  лікарні на 30 хворих. Передбачались такі витрати на утримання лікарні на рік: наймання будинку для лікування 30-ти хворих – 1000 руб., на медикаменти та їжу для хворих – 5475 руб., на ліжка, столи, одяг та інші потреби хворих – 2500 руб., опалення та освітлення – 1000 руб., на наймання служниць для догляду за хворими та для лікарні – 840 руб., на воду -           100 руб., на платню двом фельдшерам – 300 руб., для лікаря, котрий мав бути при лікарні – 500 руб., за прання білизни – 200 руб., на інші потреби –         500 руб.; разом: 12415 руб.  [1].

Питання придбання будинку для влаштування міської лікарні вирішено було лише 1836 р. [2].

Марина Мельник,
начальник відділу інформації та
використання документів держархіву
Миколаївської області

Олександр Вікторович Поджіо народився 14 (27) квітня 1798 року у Миколаєві у родині флорентійця Вітторіо Амадео (Віктора Яковича) Поджіо, котрий прибув з Італії (м. П’ємонт) до Росії разом з де Рібасом.

І.В.Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївська обласна філармонія була організована у 1937 р. та розпочала свою діяльність у 1938 р. [1].

13 липня 1938 року у клубі заводу ім. 61 комунара відбувся перший концерт симфонічного оркестру філармонії під керівництвом Кривицького та виступ хорової капели [2].

Виконавці філармонії проводили також літературно-музичні концерти:  19 серпня 1938 р. у парку заводу ім. Марті був організований концерт за участю симфонічного оркестру та артистів-читців Панова та Тьомкіна за творами А.П.Чехова [3].

Багато відомих колективів та виконавців виступили перед миколаївськими глядачами у довоєнні часи.

В.С.Рябчинська, провідний спеціаліст
відділу інформації та використання
Державного архіву Миколаївської області

Народні читання були наймасовішим типом позашкільної освіти у дореволюційний період. Спочатку читання проводилися у великих містах. Проте вже наприкінці XIX ст. народні читання отримали поширення в інших містах і сільській місцевості.

Наприкінці 1880-х років був заснований Миколаївський комітет народних читань, підпорядкований піклувальнику Одеського навчального округу. До складу комітету входили голова, секретар, скарбник та члени, котрі приймалися за особистою заявою. Це були відомі громадські діячі міста, представники інтелігенції, офіцери, священнослужителі. У різний час членами комітету були: секретар міської думи Г.Ге, миколаївський міський голова В.Даценко, контр-адмірал М.Голенищев, командир 58-го піхотного Празького полку полковник І.Саблін, благочинний О.Зубов, священник П.Єланський, інженер-технолог В.Рюмін та інші.