Консульські установи у Миколаєві (дорадянський період)

Print

 

Діяльність Миколаївських обласної та міської комісій з поліпшення життя дітей (1936-1939 рр.)

Print

1935 р. став вирішальним у розвитку системи соціальної допомоги дітям. 31 травня 1935 р. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) було прийнято спеціальну постанову «Про ліквідацію дитячої безпритульності і бездоглядності», де зазначалося, що в країні ліквідована масова безпритульність, а відповідальність за своєчасне влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, покладалася на місцеві органи влади. Таким чином, товариство «Друзі дітей» виконало свої основні функції у справі ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності та було ліквідовано.

 

Read more...
 

Діяльність робітничо-селянських інспекцій на Миколаївщині

Print

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

На початку 1919 року був створений Народний комісаріат державного контролю УСРР, який мав здійснювати нагляд у порядку попередньої, фактичної та подальшої ревізії за законністю, правильністю, господарністю і доцільністю обороту грошових і матеріальних засобів, а також за збереженням цих засобів і мав право у разі порушення законодавства іншими народними комісаріатами звертатися із доповіддю безпосередньо до Президії ВУЦВК.

У складі Наркоматю держконтролю було створено Верховну соціалістичну інспекцію, у травні 1919 року вона була виділена у самостійний Наркомат радянської соціалістичної інспекції (НК РСІ УСРР), котрий мав інспектувати, контролювати і «направляти» політичну діяльність усіх центральних та місцевих органів влади. За Положенням від 8 липня 1919 року на НК РСІ УСРР покладався обов’язок залучати до участі в інспектуванні «широкі пролетарські маси та їх організації», використовувати понятих з трудящих, проводити летючі ревізії за скаргами громадян. Новостворений орган мав об’єднати роботу всіх відомчих контрольно-інспекційних органів для проведення боротьби з порушеннями законів, зловживаннями  тощо у державному апараті. До певної міри контрольна діяльність НК РСІ УССР поширювалась навіть на такі установи, як органи НК (Надзичайні комісії).

Read more...
 

Документи з історії Чорноморських адміралтейських поселень

Print

Необхідність виникнення чорноморських адміралтейських поселень наприкінці XVIII ст. було обумовлене соціально-економічним розвитком Російської імперії, вирішенням чорноморської проблеми та створенням військово-морського флоту. Будувати новий Чорноморський флот за допомогою вільнонайманих робітників, коли у державі панувало кріпосне право, було неможливо. Тому у 1790 р. на Півдні України були створені Чорноморські адміралтейські поселення, мешканці яких були примусово приписані до морського відомства і мусили працювати на адміралтейських роботах (в основному чорноробами), а також у сільському господарстві. Чорноморському адміралтейству були передані шість сіл: Богданівка і Знам’янка (нині Кіровоградська обл.), Богоявленськ (нині м. Миколаїв), Воскресенськ і Калинівка (нині Миколаївська обл.), Покровськ (нині Херсонська обл.). У 1820 р. замість Богданівки та Знам’янки морському відомству були передані села Березнегувате і Висунськ (нині Миколаївська обл.).

 

Read more...
 

Документи Миколаївського губернського комітету допомоги хворим і пораненим червоноармійцям

Print

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

 

У жовтні 1919 року Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет прийняв постанову «Про Комітет допомоги хворим і пораненим червоноармійцям», котрим було створено Комітет допомоги хворим і пораненим червоноармійцям. Завданням його було «сприяння органам радвлади у справі допомоги хворим і пораненим червоноармійцям у період їх лікування та евакуації шляхом долучення широких мас робітників і селян, ... партійних і економічних організацій». Комітет мав співдіяти з органами влади для постачання червоноармійцям одягу, продовольства, отримання хворими і пораненими посиленного харчування під час лікування, а також сприяти червоноармійцям під час вирішення ними побутових потреб (отримання відповідних довідок, укладання заяв, скарг, ведення листування тощо). Членам Комітету було надано дозвіл відвідувати санітарні установи, котрі обслуговували хворих і поранених. Комітет мав право організовувати місцеві відділення, створювати склади для заготівлі необхідних речей та продовольства. Утримувався за рахунок коштів, котрі виділяла Рада Народних Комісарів, а також отримуваних від проведення лекцій, концертів тощо.

 

Read more...
 
More Articles...


JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL

Пошук