Миколаївщина в період правління гетьмана П.Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.)

Print

Олександр Валентинович Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.

17 березня 1918 року німецько-австрійські війська увійшли до Миколаєва. У місті був встановлений окупаційний режим, почались пограбування та розстріли. З думкою представників Центральної Ради німецьке командування не рахувалось.

29 квітня 1918 року на Конгресі організації партії Українських хліборобів-землевласників у Києві гетьманом України був проголошений генерал Павло Скоропадський. Центральна Рада була розпущена, нове керівництво України фактично опинилось в залежності від німецької влади. 10 червня комісар м.Миколаїв Шатоха оголосив населенню міста про призначення його представником германської влади у м. Миколаїв та про визнання німцями гетьмана П.Скоропадського. Отаманом міста був призначений Черепанов. Ще раніше у Миколаєві була розпущена демократична дума, обрана на підставі закону Тимчасового уряду у 1917 році і відновлена царська цензова дума складу 1916 року.

Далі
 

Звинувачено ката чи обмовлено принципового слідчого?

Print

О. Шамбора
Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області,
член Національної спілки журналістів України.

30 червня 1956 року вийшла Постанова Президії ЦК КПРС "Про подолання культу особи і його наслідків", яка ознаменувала початок реформ М.С.Хрущова. Не дивлячись на прогресивні процеси, які відбувалися в тогочасному суспільстві з настанням т.зв. "відлиги", мали місце і деякі суперечності та непослідовність.

Далі
 

До 115-річчя збудування першого Миколаївського елеватора

Print

І.В. Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

З відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту зна-чно пожвавішала міська торгівля. Серед великої кількості вантажу, який проходив через морський порт, основний обсяг займала хлібна торгівля. Значний поштовх у розвитку комерційної діяльності порту дало відкриття у 1873 році Харківсько-Миколаївської казенної залізниці, яка значно розширила зв'язки з районами хлібної торгівлі півдня Росії. Вивіз хліба, який раніше доходив до 18 тис. чнтвертей на рік, у 1862 р. піднявся до 20 тис. четвертей (четверть пшениці - 170 кг), а у 1892 р. склав 1 678 046 у десятипудових четвертях.

Далі
 

До 145-річчя створення першої чоловічої гімназії в м. Миколаїв

Print

К.М.Заболотна
Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

До 70-х рр. ХІХ століття у м. Миколаєві не було жодного цивільного середнього на-вчального закладу. Бажаючи задовольнити потребу мешканців міста у наданні молоді сере-дньої освіти, губернатор Богдан Олександрович фон Глазенап одержав дозвіл на відкриття гімназії, виділив для неї триповерховий будинок і майже 3 тисячі карбованців з коштів Мор-ського Міністерства для облаштування приміщень, придбання меблів, книжок і наочності.

Попечитель Одеської навчальної округи наказав директору Херсонського училища Коленку відбути 12 вересня 1862 р. у м. Миколаїв і почати перебудову будинку штурмансь-кої роти для потреб гімназії. На допомогу йому був відряджений старший учитель Рішель-євської гімназії Щерецький, призначений інспектором нової гімназії. Коленко провів іспит вихованців штурманської роти, склав з них 2 класи гімназії: перший з 19 учнів, другий - з 13. Водночас був відкритий пансіон, в якому мешкали 40 гімназистів.

Далі
 

Голодомор 1932-1933 років. Документи Державного архіву Миколаївської області свідчать

Print

Олександр Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.


Документи, які зберігаються в держархіві Миколаївської області, свідчать про те, що голодомор 1932-1933 рр. був викликаний передусім насильницькою колективізацією, злочинною політикою хлібозаготівлі, людиноненависницькою політикою розкуркулення, здійснюваною сталінським керівництвом.

Боротьба за виконання плану хлібозаготівлі почалась після поїздки Сталіна в Сибір у січні 1928 року і супроводжувалась застосуванням "надзвичайних заходів", тобто масових репресій по відношенню до селянства.

За допомогою репресивних заходів щодо заможних селян, з метою якомога більшого вилучення у них хліба та інших продуктів Сталін розраховував забезпечити "стрибок" в індустріалізацію. Однак, незважаючи на репресивні заходи, запроваджена в 1928 році продрозкладка пробуксовувала. Сталінське керівництво в цьому звинуватило "куркулів" та "інші антисоціальні елементи", які нібито зривали плани по хлібозаготівлі.

Далі
 
More Articles...


JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL

Пошук