До 95-річчя Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського

Print

Ю. А. Бугаєвська
Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

Освіта є одним з визначальних чинників відтворення інтелектуальних, продуктивних сил суспільства, вона завжди знаходиться у центрі уваги людства.

Неабиякими труднощами та недоліками народної освіти у дореволюційний період на Миколаївщині була нестача вчителів. Особливо не вистачало учителів для вищих початкових училищ. Ось чому за проханням губернатора, міської Думи та громадськості Миколаєва тимчасово виконуючий обов'язки міністра освіти Росії барон Таубе постановою від 18 липня 1913 року за № 30043 дозволив відкрити у місті учительський інститут з училищем при ньому для підготовки викладачів прогімназії та вищих початкових училищ.

Далі
 

До 135-річчя Миколаївського ливарного і механічного заводу з ремонту сільськогосподарських машин (нині АТ "Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання")

Print

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області


У жовтні 1873 року на вулиці Наваринській, 15, почав працювати ливарний і механічний завод з ремонту сільськогосподарських машин, заснований інженер-механіками Авдєєвим і Матвеєвим.

На зберіганні у держархіві Миколаївської області знаходиться фонд (ф.Р-1193) Миколаївського виробничого об'єднання з випуску мастильного обладнання, в якому зібрано 2092 одиниці зберігання за 1928-1940, 1944-1988 роки.

Документи довоєнного періоду представлені наказами директора заводу з адміністративно-господарських питань та з особового складу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 5, 46, 47, 57, 58 та ін.), списками ударників та прогульників (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 58), доповідними записками директора та висновками комісії з обстеження заводу "Незаможник" (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 59), протоколами технічних та виробничих нарад заводу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 21, 33, 62), звітами з капітального будівництва (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 86, 116, 117), списками робітників та службовців (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 77, 137) та іншими документами.

Далі
 

До 155-річчя з початку Кримської війни 1853-1856 рр.

Print

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

16 жовтня 1853 року Турція розпочала війну проти Росії. 18 листопада 1853 року відбулася Синопська битва, під час якої російська ескадра під командуванням віце-адмірала П.С.Нахімова знищила у Синопській бухті турецьку фрегатську ескадру (всі російські кораблі, що приймали участь у битві, були збудовані у Миколаєві). У січні 1854 року Англія і Франція ввели свої ескадри в Чорне море, а 15 березня офіційно підтримали Туреччину і оголосили війну Росії. Війна велась під Севастополем, на Дунаї та Кавказі, в Балтійському та Баренцевому морях, на Камчатці. На початку вересня 1854 року в райні Євпаторії висадився 60-тисячний союзний десант, звідки направився до Севастополя. Відтоді почалася героїчна оборона Севастополя, що продовжувалась майже рік. У ній приймали участь не лише кораблі, збудовані у Миколаєві, але й моряки Миколаївського флотського екіпажу. Чотири екіпажі майстрових, мешканців міста (майже 4000 осіб), були направлені до Севастополя, де будували бастіони, виконували різні інженерні роботи тощо. У жовтні 1855 року для пришвидчення руху військ до Севастополя жителі Микола-єва збудували наплавний міст через Південний Буг. Через Миколаїв було проведено телеграфну лінію, що сполучала Крим з Петербургом.

Далі
 

До 30-річчя відкриття Дніпро-Бузького морського порту

Print

І.В. Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

Урочисте відкриття Дніпро-Бузького морського порту, розташованого на території Миколаївського глиноземного заводу, відбулося 7 жовтня 1978 року.
За три роки на місці берегу, порослого очеретом, де вільно гуляли бузькі хвилі, був побудований сучасний високопотужний перший комплекс порту. Брали участь у будівництві споруд порту робітники СУ № 431 тресту "Чорноморгідробуд" та робітники миколаївських СУ № 18, № 28. На 7 жовтня 1978 року було здано чотири причали, два з них - глибоководні. У грудні 1978 року було завершено будівництво останнього - п'ятого. Тоді порт почав приймати лінійні рудовози водотоннажністю 65-70 тисяч тонн.

Далі
 

Протоієрей Гавриїл Судковський

Print

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

Коли 6 грудня 1788 р. армією князя Потьомкіна було взято турецьку фор-тецю Очаків, у місті знаходились турецька мечеть та древня грецька церква. Під православний храм було облаштовано турецьку мечеть і у 1807 р. нову церкву найменовано Свято-Миколаївською фортечною на честь Святителя Миколая Мірлікійського, покровителя моряків. Одним з перших священиків церкви був Діонісій Судковський (дід відомого очаківського мариніста Руфіна Судковського), який правив у ній служби майже 40 років. Він мав чотирьох синів: Михайла, Іоанна, Гавриїла та Григорія, відомості про долю яких викладені у статті "З історії родини Р.Г.Судковського" [1] . Але лише один з них - Гавриїл Судковський - служив Господу саме в очаківській церкві більше шістдесяти років. Коли 5 грудня 1841 р. Святійший Синод звільнив Діонісія Судковського від служби, залишивши при церкві заштатним священиком, новим ієреєм повинен був стати його син Гавриїл, 1817 року народження, який закінчив богословський курс у Херсонській духовній семінарії. Але він ще не був одружений, тому обер-священик армії і флотів В.Кутневич ордером від 17 березня 1842 р. приписав посвятити його у священики лише після вступу до шлюбу [2].

Далі
 


JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL

Пошук