Клисько Маргарита Володимірівна,
провідний документознавець
держархіву Миколаївської області

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію с-ща Грейгове Вітовського району Миколаївської області.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії населеного пункту, заснованого у зв’язку з будівництвом залізничної станції Грейгове на початку 60-х років ХІХ століття та назване на честь адмірала Грейга, котрому належали ці землі. Селище почало інтенсивно розбудовуватися лише 1924 р. (ф. Р-2878, оп.1, спр. 287).

1924 р. на ст. Грейгове діяла трудова школа, яку очолював Мозковий Петро Васильович. 1925 р. трудову школу відвідували 16 учнів, з них хлопчиків – 5, дівчат – 11, працював один вчитель та сторож. У травні 1925 р. кількість хлопчиків збільшилося до 10, у школі було дві групи, метод навчання – комбінуючий. У школі діяли драматичний та сільськогосподарський гуртки. Двічі на рік проводилися виставки дитячих робіт. Виробничий ухил установи – сільськогосподарський. Навчання велося українською мовою, курс навчання становив чотири роки(ф. Р-99, оп. 2, спр. 115, арк. 1-19 зв.).

У документах Миколаївського районного виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Миколаївського округу за 1930 р. є протоколи засідань Михайло-Ларівської сільської Ради, до якої входила на той час залізнична станція Грейгове (ф. Р-162, оп. 1, спр. 586).

Під час Другої світової війни ст. Грейгове було окуповане нацистами з 13 серпня 1941 р. по 16 березня 1944 р., там діяла підпільна група, до складу котрої входили у різний час до 40 учасників, основне ядро цієї групи складало 11 осіб, її очолював Довгаль Артем Дмитрович, який до війни працював електриком у радгоспі ім. Димитрова, а вже після війни – вчителем виробничого навчання у Грейгівській середній школі. Члени групи мали радіоприймач та розповсюджували листівки, зведення радянського інформаційного бюро, брали участь у звільнені військовополонених з табору, збирали зброю та медпрепарати, які передавали до концтабору, розташованого на хуторі Петрівський. Грейгівська група проводила підготовчу роботу зі звільнення полонених. Через зраду група була розкрита, її члени заарештовані гестапо, більшість учасників розстріляні (ф. П-7, оп. 10, спр. 236; Р-1002, оп. 3, спр. 87, арк. 3).

У колекції документів «Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» є відомості про те, що у 2-х км від ст. Грейгове був розташований концентраційний табір, в якому під час окупації було розстріляно 15 євреїв (ф. П-10, оп. 1, спр. 191-а, арк. 7).

У боях за звільнення селища у березні 1944 р. особливо відзначилася 14-та стрілецька дивізія під командуванням полковника І. М. Шепетова, котрому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (Р-2878, оп.1, спр. 287).

1939 р. залізнична станція Грейгове входила до складу Михайло-Ларівської (так у документі) сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (ф. Р-2133, оп. 3, спр. 12, арк. 8).

1946 р. селище Грейгове знаходилося у складі Михайло-Ларинської сільської Ради депутатів трудящих Жовтневого (до вересня 1944 р. – Миколаївського) району Миколаївської області (Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 01 вересня 1946 року. – Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. – С. 359).

1958 р. за клопотанням Жовтневого райвиконкому та на прохання мешканців Грейгове, враховуючи, що поштове відділення, ощадкаса, середня школа, вечірня школа робітничої молоді, пологовий будинок, універмаг, продмаг, медпункт, дитячий садок, пункт «Заготзерно», центральна садиба радгоспу ім. Димитрова та залізнична станція знаходилися у селищі Грейгове, рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 09 серпня 1958 р. № 663 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих сільських Рад в Баштанському, Варварівському, Вознесенському, Володимирівському, Єланецькому, Мостовському, Очаківському, Первомайському та Кривоозерському районах Миколаївської області» центр Михайло-Ларинської сільради переведено у селищеГрейгове з подальшим найменуванням сільради Грейгівська (ф. Р-992, оп. 6, спр. 2305, арк. 1-5, 29, 180).

На території селища знаходилась Грейгівська машино-тракторна станція (МТС), заснована 01 листопада 1929 р. 1944 р. МТС обслуговувала 22 колгоспи, на станції працювали: комбайнерів – 23, вагових при комбайнах – 13, машиністів – 25, трактористів – 49 та інші. У МТС налічувалося тракторів: колісних – 46, гусеничних – 9, комбайнів – 24, вантажівок – 1, мотоцикли –1. У господарстві ТМС було 375 коней, 12 волів, корів – 2, свиней – 2. 1948 р. кількість техніки значно збільшилася та кількість тракторів склала: колісних – 60, гусеничних – 22, вантажівок – 10. Згідно з наказом директора МТС на підставі листа Миколаївського облуправління сільського господарства від 12 червня 1958 р. Грейгівську МТС було реорганізовано в ремонтно-технічну станцію (ф. Р-5536, оп.1, спр. 2, 14, 55, 70).

У документах фонду Миколаївського обласного відділу у справах культурно-освітніх установ є відомості про роботу лекторію селища Грейгове, створеного наприкінці 1948 року. До проведення лекцій були залучені 16 місцевих мешканців, у тому числі 6 вчителів, 3 медико-ветеринарних працівника, агроном, партійні та радянські працівники, 3 передовиків сільського господарства. Лекції готувалися за темами, пов’язаними з фахом лекторів. Перед проведенням лекцій мешканцям Грейгове оголошували тему та місце проведення, на афіші також зазначався план лекцій. Лекції в зимовий період часто транслювалися по радіо (ф. Р-2792, оп.1, спр. 95, арк. 3, 8).

На території селища був розташований радгосп ім. Димитрова, 1957 р. у господарстві налічувалося 24 гусеничних тракторів, 25 колісних тракторів, 24 комбайни, 23 вантажних автомобілів та 2 мотоцикли. Також у радгоспі діяли 3 млини, 2 хлібопекарні, лазня, 40 житлових будинків (ф. Р-2809, оп. 2, спр. 356).

1958 р на фермах радгоспу ім. Димитрова працювали: бригадирів – 10, доярок – 61, телятниць – 8, скотарів – 49, свинарів – 60, пташниць – 9, ветфельдшерів та ветсанітарів – 4. У документах радгоспу ім. Димитрова за 1960 р. є довідка з відомостями щодо природних умов місцевості, де розташоване господарства (надано аналіз клімату, рельєфу, зволоження, рослинності, ґрунтових пород), та з рекомендаціями щодо поліпшення природних кормових угідь, боротьби з ерозією ґрунтів, вирощування винограду, особливостей обробки ґрунту та системи удобрення (ф. Р-3690, оп.1, спр. 40, 66).

1968 р. у радгоспіналічувалося 9833 га землі, в тому числі 8500 га орної, 187 га садів та виноградників. Спеціалізувався радгосп на вирощувані озимої пшениці та соняшнику. Вироблялися також м’ясо-молочні продукти. У господарстві налічувалося 3172 голів великої рогатої худоби (з них корів – 1003), свиней – 2762, птиці – 11184 голів. Тракторів налічувалося – 70, комбайнів – 40, плугів – 42, сівалок – 53, автомашини – 22.

На центральній садибі радгоспу ім. Дмитрова знаходилася дільнична лікарня на 25 місць та три фельдшерсько-акушерські пункти на відділках, в них працювало 18 лікарів, були дитячі сади-ясла на 25 місць. Робочий кооператив мав 8 торгівельних точок, їдальню, товарообіг якої становив у 1967 р. 807,9 тис. карбованців (ф. Р-2878, оп.1, спр. 287).

У документах радгоспу містяться:протоколи засідань робітничого комітету радгоспу і загальних профспілкових зборів, колективні договори, документи соцзмагань, річні виробничо-фінансові плани та звіти, статистичні звіти про чисельність худоби і склад її за породами, з праці та заробітної плати, економічні аналізи з виробничо-господарської діяльності радгоспу, кошториси, штатний розпис та ін. (ф. Р-3690, 1944-1965 рр.).

1969 р. населення Грейгове становило 1504 осіб. Селище було повністю електрифіковане та радіофіковане, працювали: дільнична лікарня, середня школа та бібліотека з книжковим фондом 6833 книги. В особистому користуванні жителів селища було: 28 автомашин, 94 мотоцикли, 156 телевізорів, 216 газових плит, та 20 холодильників (ф. Р-2878, оп.1, спр. 287).

У 1970 р. на території Грейгівської сільради діяли громадські організації, а саме: сім товариських судів, рада пенсіонерів, жіноча рада, добровільна народна дружина, адміністративна комісія по справам неповнолітніх, народний контроль.

У 70-х роках ХХ ст. с-ще Грейгове було включене до програми з будівництва експериментально-показових сіл Української РСР. У документах фонду «Планова комісія виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів» за 1974-1978 рр. є відомості про виконання плану з будівництва та закінчення будівництва експериментально-показового селища Грейгове. Планувалися газифікація, теплофікація, роботи з водопостачання селища, передбачалося оновлення інфраструктури. Наприклад, планом будівництва було передбачено освоїти на 1975 р. 610 тис. крб., з них на І квартал 1975 р. – 110 тис. крб., фактично було виконано робіт на суму 36,3 тис. крб. (ф. Р-2799, оп. 5, спр. 649).

У цей період на території сільської ради налічувалося дві бібліотеки, чотири клуби, де працювало 7 працівників (з них жінок – 6), дитячій садок, школа (кількість працівників дорівнювала 30, з них жінок 25), сільрада (5 працівників). 1976 р. на території сільської ради було збудовано 20 будинків для переселенців, водогін. На території сільської ради було зібрано: зерна – 6225 т., рицини – 130 т., соняшнику – 830 т., цукрових буряків – 1690 т., фруктів – 110 т.,            винограду – 100 т., молока – 2625 т., м’яса – 625 т., яєць – 1735 тис. шт.

У Грейгівській лікарні-амбулаторії діяли: лікарняний, дитячий, стоматологічний, маніпуляційний, процедурний кабінети. У будинку культури з молоддю проводились дискотеки, відеотеки, вечорниці, також працював гурток духового оркестру(ф. Р-294, оп.2, спр. 159, 273, 283).

На зберіганні у держархіві області знаходяться документи Грейгівської сільської ради, а саме: протоколи сесій і засідань виконкому, загальних зборів громадян, документи щодо роботи постійних комісій сільради, плани роботи виконкому, річні фінансові та статистичні звіти, звіти з виконання бюджетів, документи з виборів до сільради(ф. Р-294, 1922-1923, 1958-1993 рр., ф. 6243, 1994-2007).

Більш докладно ознайомитися з документами за даною темою можна в читальних залах держархіву Миколаївської області, які працюють з понеділка по четвер з 8 до 17 год., обідня перерва з 12 до 12-45.