І.В.Крикалова,
головний спеціаліст
Відділу інформації і використання
Держархіву
Миколаївської області

2014 р. виповнилось 380 років з часу заснування с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію цього села.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, яке вперше в історичних документах згадується 1634 р. Землі, розташовані у межиріччі Південного Бугу та Синюхи, на той час входили до складу Польщі, часто спустошували татари. На прохання польського уряду французький інженер Боплан побудував на річках Південний Буг і Кодима 1634 р. фортецю, названу Кінецьпіль (на честь польського магната Конецьпільського, якому належали ці землі). Є ще й інша версія походження назви села: землі, де воно знаходилося, були кінцевими у польському володінні, а тому й назва пішла Кінецьпіль, тобто «кінець польського володіння». Після господарювання Конецьпольського село з землями переходило у володіння до польських князів та поміщиків Любомирських, Шаманських та Сабанських. Останні, брати Генріх та Вітольд Сабанські, мали у своєму володінні тринадцять економій, у с. Кінецьпіль вони володіли 1200 га землі. Народна назва села – Поронівка, тому що с. Кінецьпіль та хутір Поронівка з’єднувалися паромною переправою через р. Південний Буг (ф. Р-2878, оп. 1,   спр. 378, арк. 5-6, 12; ф. Р-3526, оп. 1, спр. 512, арк. 1-2).

На території села знаходилась церква в ім’я Св. Дмитра. Відомості про реєстрацію народжених, одружених і померлих мешканців села Кінецьпіль, що входило до складу Балтського повіту Подільської губернії, за 1861-1919 рр. є у документах фонду «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області» (ф. 484, оп. 1, спр. 949, 956, 995, 1041, 2209, 2270).

Радянська влада у селі була встановлена 1920 р.

У с. Кінецьпіль діяла трудова школа, яку 1927 р. очолював Стадницький Григорій Сергійович та працював один вчитель – Бабійчук Лідія. Школу відвідували 114 учнів, з них хлопчиків – 75, дівчат – 39, навчання вели українською мовою, курс навчання становив чотири роки, навчання проводили в одну зміну у двох класних кімнатах (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 292-293). У селі також знаходилася єврейська трудова школа, заснована у вересні 1925 р., 1927 р. завідувала нею Соскос Дора Айзієвна. Школу відвідували 45 учнів, з них хлопчиків – 19, дівчат – 26, які навчалися в одну зміну (кількість основних груп – три, класна кімната – одна), навчання вели єврейською мовою. При єврейській школі діяв червоний куток з бібліотекою (налічувалося 50 книжок та виписували газети «Червоноармієць», «Красная звезда» та журнал «Вестник») (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146,       арк. 105-106, спр. 148, арк. 173).

Сільський будинок на селі був відкритий 1924 р., утримувався коштом сільської ради та партійного осередку, у приміщенні було чотири кімнати. Працював протягом цілого року двічі на тиждень (у робочі дні був відкритий чотири години, у свята – шість), завідував сільбудинком Д.М.Сичавський. Діяли хата-читальня, гуртки, проводили доклади, лекції, читання вголос, концерти (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 148, арк. 173-173 зв.). 1927 р. при сільському будинку було відкрито бібліотеку, яка мала 189 книжок (за тематикою: книжки сучасних письменників – 60 екземплярів, загальний відділ – 50, філософія – 8, релігія – 7, природознавство – 17, сільське господарство – 30, історія – 1), завідувач бібліотеки – Д.М.Сичавський (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 1467, арк. 102-102 зв.).

1926 р. кількість господарств у с. Кінецьпіль становила 447 (з них українським родинам належало 314 господарства, єврейським – 119, російським – 6, німецькій – 1, іншим – 7), проживало мешканців – 1971 (українців – 1351, євреїв – 590, росіян – 14, німців – 2, інших – 14), з них чоловіків – 911, жінок – 1060 («Попередні підсумки демографічного всесоюзного перепису 1926 року по Первомайській окрузі», ЦСУ УСРР, Первомайське округове статистичне бюро, 1927 р., С. 6).

1930 року було проведено землевпорядження земельної громади с. Кінецьпіль (робота була розпочата у 1928 р.). У безтермінове користування земельній громаді с. Кінецьпіль з колгоспами «Веселий кут», ім. Сталіна, ім. Ворошилова та «Червоний пахар», установами та організаціями були відведені земельні ділянки (у га):

(дані наведено згідно з протоколом засідання президії Первомайського районного виконавчого комітету Первомайського округу від 15 січня 1930 р. № 4 (у п. 13 у графі «разом» у документі були помилково зазначені цифри 11,44) (ф. Р-2066, оп. 1, спр. 86,       арк. 11-12).

1928 р. у с. Кінецьпіль було організовано колгосп ім. Сталіна, до складу котрого входило 118 господарств та 250 колгоспників, у землекористуванні було 887 га землі, з них: 723 га – пашні, 20 га – сінокосу та 144 га іншої. 1941 року посівна площа під врожай  складала 723 га, з них озимої пшениці – 270 га, озимого жита – 20 га, ярової пшениці – 20 га, ячменя – 50 га, соняшника – 36 га, кукурудзи – 34 га, проса – 30 га, картоплі – 15 га, під городи було відведено – 12 га та під пар – 236 га. На території колгоспу розміщувалися: три житлових будинки загальною площею 1093 куб. м., чотири конюшні – 4184 куб. м., корівник – 1056 куб. м., клуб, сепараторний пункт (молочна ферма), млин. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: плугів – 16, борон – 28, жаток – 6 та худобу: корів –          70 голів, молодняка великої рогатої худоби – 112, овець –175, коней – 73, свиней – 110, курей – 400, гусей та качок – 280 (ф. Р-4640, оп. 1, спр. 7, арк. 1-5 зв.)

1928 р. у с. Конецьпіль було організовано колгосп «Чорноморська комуна», до складу котрого входило 165 господарств та 320 колгоспників, у землекористуванні було 1019 га землі, з них: 792 га – пашні, 59 га – сінокосу та 168 га іншої. 1941 року посівна площа під врожай колгоспу складала 792 га, з них озимої пшениці – 260 га, ярової пшениці – 12 га, жита – 20 га, ячменя – 65 га, вівса – 35 га, соняшника – 37 га, кукурудзи – 33 га, проса –       18 га, сої – 17 га картоплі – 17 га, люцерни – 50 га, під городи та баштан було відведено – 60 га та під пар – 117 га. На території колгоспу розміщувалися:  корівник, дві конюшні, свинарник, зерносховище, кузня. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: два автомобіля, мотоцикл, соломорізку, силосорізку, плугів –18, борон – 60, сіялок – 7, лобогрійок – 4, віялок – 3 та худобу: корів – 51 голову, молодняка великої рогатої худоби – 27, овець –127, коней – 64, свиней – 79, курей – 692, гусей та качок – 288, бджолиних сімей – 42 (ф. Р-4641, оп. 1, спр. 10, арк. 1-2).

У держархіві області зберігаються документи установ та підприємств, що діяли у       с. Кінецьпіль під час тимчасової нацистської окупації Одеської області 1941-1944 рр. (до 1954 р. Первомайський район, у складі якого знаходилася Кінецьпільська сільська рада, входив до складу Одеської області). Це документи фонду «Примарія с. Кінецьпіль Голтського району Голтського повіту», де зберігаються накази та розпорядження претури Голтського району щодо реквізиції продуктів харчування у мешканців примарії, списки членів трудових общин та мешканців примарії із зазначенням національності, складу родини, віку, роду занять та площі земельної ділянки, відомості на видачу заробітної плати службовцям примарії (1941-1943 рр., ф. Р-2167); документи фонду «Млин претури Голтського повіту, с. Кінецьпіль Голтського району Голтського повіту», де міститься листування з претурою щодо режиму робочого часу в установах, ввезення та вивезення з території Трансністрії нафтопродуктів, забезпечення пожежної безпеки на млинах, руху сировини та продуктів, відомості на видачу заробітної плати працівникам (1942-1943 рр.,    ф. Р-2390); «Державна ферма відділу ферм претури Голтського району, с. Кінецьпіль Голтського району Голтського повіту», де зберігаються накази, інструкції, директиви і розпорядження претури Голтського району, інформація щодо руху зернопродуктів, відомості на видачу заробітної плати робітникам і службовцям ферми (1942-1943 рр., ф. Р-2412); документи фонду «Трудові общини Голтського району», де є відомості про діяльність трудових громад № 4, № 5, № 6 с. Кінецьпіль (накази та розпорядження претури Голтського району, примарії с. Кінецьпіль щодо проведення сільськогосподарських робіт, списки членів трудових общин, відомості на видачу продуктів, табелі обліку праці (1941-1943 рр., Р-2540 ОАФ, оп. 1, спр. 236, спр. 237, спр. 238, спр. 239, спр. 240, спр. 241, спр. 242, спр. 243,       спр. 239, спр. 244, спр. 245, спр. 246, спр. 247, спр. 248, спр. 249, спр. 250,  спр. 251, спр. 252, спр. 253, спр. 254, спр. 255, спр. 256, спр. 257, спр. 258, спр. 259, спр. 260, спр. 261, спр. 262, спр. 263, спр. 264, спр. 265, спр. 266, спр. 267, спр. 268, спр. 269, спр. 270, спр. 271).

Збитки колгоспу ім. Сталіна під час тимчасової нацистської окупації Одеської області 1941-1944 рр. склали 5375416 крб. Колгосп розпочав свою діяльність 1 квітня 1944 р., на той час мешканців було 258 осіб, з них працездатних – 116. Головою колгоспу на липень 1944 р. був Оперенко Степан Варфоломійович, бухгалтером – Дібров Іван Савович (ф. Р-4640, оп. 1, спр. 7, арк. 1-5 зв., спр. 5, арк. 1).

Збитки колгоспу «Чорноморська комуна» під час тимчасової нацистської окупації Одеської області 1941-1944 рр. склали 7251995 крб. На 1 квітня 1944 р. до складу колгоспу «Чорноморська комуна» входило 127 господарств, 437 мешканців, з них чоловіків – 138, жінок – 299 (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 12, арк. 1). Головою колгоспу на липень 1944 р. був Стефанський Іван Степанович, завгоспом – Бондарь Леонтій Олексійович (ф. Р-4641, оп. 1, спр. 10, арк. 1-2). На 1 січня 1945 р. до складу колгоспу «Чорноморська комуна» входило  116 господарства, 522 мешканця, з них наявних працездатних віком від 16 років чоловіків було 67, жінок – 150, підлітків від 12 до 16 років – 37. У колгоспі працювало 3 бригади (складалися з 15 ланок) у складі 202 колгоспників (ф. Р-4641, оп. 1, спр. 8, арк. 1-1 зв.).

У квітні 1944 р. у с. Кінецьпіль розпочали роботу школа, медичний та ветеринарний пункти, з 1945 р. діяв також фельдшерсько-акушерський пункт (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 12,   арк. 3, спр. 23, арк. 10). У документах Кінецьпільської сільської ради є відомості про збитки, заподіяні під час тимчасової нацистської окупації громадянам, які мешкали у населених пунктах сільської ради (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 2, арк. 1-14) та списки мешканців сільради насильно вивезених на примусові роботи до Німеччини (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 16, спр. 27, спр. 39).

У березні 1946 р. кількість господарств у с. Кінецьпіль становила 275, мешканців – 927 (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 29, арк. 1).

1955 р. у Конецьпільській семирічній школі навчалося 237 учнів (успішність складала 90,6 відсотків), працювали клуб, бібліотека, медичний фельдшерсько-акушерський пункт та колгоспний пологовий будинок, магазин (план товарообігу був перевиконаний на         200000 крб.) (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 166, арк. 8 9, 10, 11, 12). 1966 р. у селі працювали дитячі ясла, що знаходилися на балансі Кінецьпільської сільської ради, до штату яких входило       10 працівників (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 430, арк. 4-4 зв.). На 1 січня 1968 р. кількість господарств у с. Кінецьпіль становила 888, мешканців – 2548 (ф. Р-3526, оп. 1, спр. 482,    арк. 6).

У держархіві області зберігаються документи колгоспів, які знаходилися на території с. Кінецьпіль: ім. Сталіна (1944-1945 рр., ф. Р-4640), «Чорноморська комуна» (1944 р.,          ф. Р-4641), ім. Лисенка (розпочав діяльність у 1951 р. на базі чотирьох колгоспів: ім. Сталіна, «Чорноморська комуна» (с. Кінецьпіль), «Ленкуток» (с. Забари) та ім. Мічуріна                     (с. Поронівка) (1951-1954 рр., ф. Р-4652). 1954 р. колгосп ім. Лисенка був об’єднаний з колгоспом ім. Орджонікідзе та припинив діяльність (ф. Р-3390, оп. 1, спр. 193, арк. 456).

У с. Кінецьпіль на базі двох відділень радгоспу «Первомайський»: ім. Орджонікідзе та ім. Мічуріна у 1963 р. було створено радгосп «Вільний». Основний напрямок господарчої діяльності: полеводство та тваринництво (відгодівля великої рогатої худоби) (1962-1980 рр., ф. Р-4650). У 60-х роках ХХ ст. у користуванні радгоспу знаходилося 2311 га земельних угідь, на 1 січня 1967 р. радгосп мав 1237 голів рогатої худоби, 2600 голів курей. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 124 ц м’яса, надої молока становили по 2152 кг на фуражну корову. Механізований парк радгоспу складався з 37 тракторів,           7 комбайнів, 21 автомашини та 40 електромоторів (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 378, арк. 5).

Документи Кінецьпільської сільської ради представлені протоколами сесій депутатів сільської Ради, засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян села та розповідають про економічний та культурний розвиток села (1944-1990 рр., ф. Р-3526).

Більш докладно ознайомитися з документами за даною темою можна в читальних залах держархіву Миколаївської області, які працюють з понеділка по четвер з 8 до 17 год., обідня перерва з 12 до 12-45.