Ірина Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївський об’єднаний авіаційний загін розпочав діяльність у квітні 1944 р. як авіаланка 202-го авіазагону Українського управління цивільного повітряного флоту.

На початку 50-х років ХХ ст. 202-й авіазагін увійшов до складу 241-го авіазагону Головного управління повітряного флоту. 1950 р. виробничі показники авіазагону становили: 7040 часів польотів на місцевих лініях, 2090 – спецзастосування, оброблена авіацією спецзастосування площа складала 46,2 тис. га [1].

Згідно з наказом Головного управління повітряного флоту від 25 серпня 1952 р. 241-й авіазагін було реорганізовано у 93-й авіазагін Українського територіального управління цивільного повітряного флоту.

1955 р. 91 авіазагін працював у складі 2-х ескадрилей легких літаків, котрі виконували транспортні роботи з доставки пошти, вантажу та санітарні польоти для надання термінової медичної допомоги. Основний напрямок роботи: внесення добрив на поля колгоспів та радгоспів Миколаївської області та інших областей, зокрема Черкаської (використовували техніку свого льотного парку). Порівняно з 1954 р. виробничий план був перевиконаний: 1954 р. доставка пошти становила 93,3 відсотків, у 1955 р. – 124,8, перевезення вантажів у 1954 р. становило 580,6 відсотків, у 1955 р. – 163,2 [2].

1960 р. 93-й авіазагін Українського територіального управління цивільного повітряного флоту ЦПФ було об’єднано з аеропортом 3 класу м. Миколаїв, на той час у авіазагоні налічувалося літаків: Ан-2 – 11, Як-12 – 13, Аеро-145 – 6, Ка-15 – 6, автопарк: спецмашин – 21, автобусів – 4, вантажних машин – 6, тракторів – 4, мотоцикл – 1. Виконання виробничого плану за вісім місяців 1960 р. склало: тоннокілометри – 287, авіаперевезення пасажирів – 22100 осіб, пошти – 201 т, вантажів – 553 т. До штату авіазагону входило 62 робітники, 101 інженерно-технічний працівник, 17 службовців, МОП (так у документі, укладеному українською мовою) – 17, ЛПС (так у документі, укладеному українською мовою) – 61, всього – 259. Власні оборотні кошти авіазагону складалися з 2494000 крб., на розрахунковому рахунку у державному банку налічувалося 327 тис. крб. Було розпочато будівництво житлового 16-квартирного будинку для робітників 93-го авіазагону (освоєно 20 тис. крб.). Миколаївською міською Радою народних депутатів та Миколаївською районною Радою народних депутатів Миколаївської області було виділено 52 тис. крб. для благоустрою аеродромів у м. Миколаїв та районах області; був побудований будинок на аеродромі у с. Братське та заасфальтовано частину територію [3].

За 11 місяців 1961 р. обсяг перевезень у тоннокіломентах склав 637,  авіаперевезення пасажирів – 52551 особу, пошти – 530 т, вантажів – 427 т, загальний тоннаж склав 5424 т. У сільському господарстві було оброблено мінеральними добривами 289 тис. га земельних ділянок. У авіазагоні працювало 283 особи, налічувалося літаків: Ан-2 – 14, Як-12 – 14, Ан-145 – 6, Ка-15 – 6, Ка-18 – 1. Відповідно до наявних типів літаків, льотний склад був недоукомплектований, бракувало 4 командирів літаків Ан-2 та 5 пілотів. Медичне обслуговування особового складу авіазагону забезпечувала медична санітарна частина. Медичну комісію 1961 р. пройшли 68 членів льотного складу, з них двох пілотів було знято з льотної роботи через стан здоров’я. У господарстві авіазагону налічувався великий парк автомашин: спецтранспорту – 30, вантажних – 9, автобусів – 5, тракторів – 4, легкова – 1, автопричепів – 3, мотопомп – 4, електронавантажувач – 1, електрокар – 1, мотоцикл – 1, моторолер – 1. Автопарк обслуговували автомеханік, два слюсарі, 18 водіїв та тракторист. На території Миколаївської області знаходилося 14 придатних до експлуатації аеродромів місцевих повітряних ліній, але за розміром льотного поля відповідав лише один – у Казанці [4].

Згідно з наказом Українського територіального управління цивільного повітряного флоту від 30 липня 1963 р. 93-й авіазагін було перейменовано на Миколаївський об’єднаний авіаційний загін (ОАЗ).

25 травня 1965 р. начальником Українського управління цивільної авіації було затверджено положення про Миколаївський ОАЗ, відповідно до якого загін був експлуатаційним підрозділом цивільної авіації, мав своїм призначенням здійснювати перевезення пасажирів, багажу, вантажів та пошти на союзних та місцевих повітряних лініях, обслуговувати народне господарство спеціальними видами застосування авіації. Миколаївський ОАЗ входив до складу Українського управління цивільної авіації. Начальником Українського управління цивільної авіації були затверджені положення про льотний авіазагін № 93 Миколаївського ОАЗ та про авіаескадрилью льотного загону № 93 Миколаївського ОАЗ [5].

У 70-роках ХХ ст. Миколаївський ОАЗ значно збільшив об’єми авіахімічних робіт. 1976 р. у авіазагоні було створено оперативну групу, котра з’ясовувала необхідний обсг робіт у кожному господарстві, оглядала масиви під авіаобробку, перевіряла пристосованість та обладнання місцевих аеродромів, готовність колгоспів (наявність хімікатів та їх якість, бригад для обслуговування літаків тощо). 1976 р. для виконання авіахімічних робіт було задіяно 20 літаків АН-2 та 7 гвинтокрилів КА-26, налічувалося 28 навантажувачів для завантажування літаків сипучими отрутохімікатами. У Миколаївській області було підготовлено 22 майданчика з твердим покриттям (всього налічувалося 34). Авіазагоном було оброблено у Миколаївській області 800081 га (у тому захист рослин від шкідників та хворіб – 173302 га, боротьба з бур’янами – 173302 га, внесення добрив – 379870 га), наліт склав 23595 годин. Також відповідні роботи проводилися Миколаївським ОАЗ у Казахстані та РРФСР [6].

1977 р. Миколаївським ОАЗ недостатньо використовувалися  літаки АН-2 (через відсутність обсягів робіт), що склало 93,3 відсотки порівняно з планом, план з авіаційно-хімічних робіт був виконаний на 106 відсотків. Була проведена перепідготовка особового складу авіазагону для роботи з новою технікою: літаками Як-40, Ан-24, ТУ-134 та гвинтокрилами Ка-26 [7].

1978 р. Миколаївським ОАЗ було отримано понад плану 246 тис. крб. прибутку, 19 екіпажів перевиконували план робіт (хоча й бракувало спецпідготовки: у командно-льотному складі пілотів з вищою освітою було лише 50 відсотків). План з будівництва нового аеровокзалу м. Миколаїв був виконаний на 102,2 відсотки, проводилися роботи з будівництва аеропорту у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області [8].

1979 р. велася робота з удосконалення навчальної бази Миколаївського ОАЗ: був створений тренажер для відпрацювання та перевірки практичних навичок для запуску та випробування двигуна на літаках Ан-2. Інженерно-технічними працівниками було впроваджено 63 раціоналізаторські пропозиції, використано 10 винаходів із загальним економічним ефектом у 24,65 тис. крб. У ІV кварталі того року було виконано 593 рейси за центральним розкладом та 803 рейсів за місцевим (за технічними причинами були затримані 5 рейсів транзитних літаків [9].

1980 р. Миколаївським ОАЗ було виконано рейсів за центральними авіалініями – 2553, місцевими – 8484. 1981 р. виконання плану склало: пасажирообіг – 2,1 млн., тонокілометраж – 436,6 тис. т, було перевезено: пасажирів 216,6 тис. осіб, пошти – 941,4 т, вантажів – 45836,9 т, обробка земельних ділянок – 297,6 тис. га, виручка склала 10070 тис. крб. До складу авіазагону входило 812 осіб [10]. Цього року всього було виконано 8022 рейсів (з них центральними авіалініями – 2548, місцевими – 5475), за технічними причинами було затримано у аеропорту 19 літаків за центральним напрямком, 12 – за місцевим [11].

1980 р. Миколаївським АОЗ було оброблено 1032008 тис. га сільськогосподарських угідь (у тому числі АН-2 – 928605 тис. га, Ка-26 – 103403), у 1981 р. – 997598 (у тому числі Ан-2 – 873280, Ка-26 – 124318) [12].

Виробничий план 1983 р. Миколаївського ОАЗ було виконано на 104,4 відсотки, недоліками у роботі були: недостатня продуктивність польотів на літаках власного парку авіазагону. Того року з аеропортів підприємства літаки виконували рейси за часткового завантаження  (за наявності 30,6 тис. вільних місць, з котрих 1707 – на літаках Ан-2). З провини льотного складу відбулися 2 порушення авіаційної безпеки [13].

Наказом командира Миколаївського об’єднаного авіаційного загону від 25 лютого 1983 р. № 16 «Про створення позаштатної відомчої метрологічної служби у Миколаївському об’єднаному авіаційному загоні» було створено метрологічну службу, яка стала складовою частиною метрологічної служби цивільної авіації, здійснювала комплекс заходів з метрологічного забезпечення польотів, що забезпечувало їх безпечність [14].

1985 р. з Миколаївського аеропорту було виконано 7526 рейсів (з них центральними авіалініями – 2161, місцевими – 5365), за технічними причинами було затримано 17 рейсів (з них за центральним напрямком – 9, за місцевим – 8), за типами літаків затримки рейсів відбулися: ТУ-134 – 8, АН-24 – 5, ЯК-40 – 1, Л-410 – 2, АН-2 – 1 [15].

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 19 серпня 1987 р. № 957 «Про переведення підприємств, об’єднань, організацій і управлінь Міністерства цивільної авіації СРСР на повний господарський розрахунок і самофінансування», наказів Міністерства цивільної авіації від 05 вересня 1987 р. № 211 та від 26 жовтня 1987 р. № 245-ДСК «Про склад управлінь цивільної авіації», а також наказу Управління цивільної авіації від 29 грудня 1987 р. № 3030  командиром Миколаївського об’єднаного авіаційного загону було видано наказ від 30 грудня 1987 р. № 101 «Про перехід Миколаївського ОАЗ на нові умови господарювання», в якому зазначалося, що Миколаївський об’єднаний авіазагін з 01 січня 1988 р. має перейти на нові умови господарювання та набуває статусу структурної одиниці Українського Управління цивільної авіації із збереженням назви та здійсненням своєї діяльності на підставі Положення про нього. На той час Миколаївським ОАЗ було проведено ряд заходів з метою переходу на нові умови господарювання:  організовано попередній продаж та бронювання авіаквитків за 30 днів (раніше – за 15), списане морально застаріле обладнання на 1,1 млн крб., економія авіаційного палива склала 51 т, дизельного – 9,9 т [16].

1989 р. Миколаївський ОАЗ продовжував обслуговування господарств Миколаївської області з обробки угідь отрутохімікатами та внесення добрив. Всього наліт за сезон склав 28265 годин, було задіяно 23 літака Ан-2 та 13 гвинтокрилів Ка-26, всього було оброблено 833528 тис. га [17].

У 90-х роках ХХ ст. відбулися суттєві зміни у діяльності та структурі Миколаївського ОАЗ. У зв’язку зі збільшенням обсягів робіт із капітального будівництва за рахунок коштів, що виділялися Кабінетом Міністрів УРСР, об’єднанням «Авіалінії України» та власних коштів, та з одночасним зменшенням обсягів робіт з капітального ремонту, у структурі Миколаївського ОАЗ з 01 жовтня 1991 р. було скасовано відділ капітального будівництва та ремонтно-будівельну дільницю, а на їх базі організовано відділ експлуатації наземних споруд та капітального будівництва (наказ командира Миколаївського ОАЗ від 20 вересня 1991 р. № 43) [18]. Згідно з наказом командира Миколаївського ОАЗ від 01 квітня 1992 р. № 10 з метою своєчасного виконання об’ємів капітального будівництва, капітального та поточного ремонту на базі ремонтно-будівельної дільниці Миколаївського ОАЗ було створене мале підприємство «Авіатор» [19]. З метою упорядкування та покращення умов постачання пального та мастильних матеріалів, підвищення ефективності виробничо-технічної діяльності служби паливно-мастильних матеріалів, наказом  командира Миколаївського ОАЗ від 20 серпня 1992 р. № 34, вказану службу було переведено на умови госпрозрахункової діяльності, надано їй статус структурного підрозділу Миколаївського ОАЗ з відкриттям розрахункового рахунку у банку [20].

З 01 липня 1993 р. із структури Миколаївського ОАЗ виділено службу руху у підпорядкування державному підприємству, що обслуговувало повітряний рух України «Украерорух» [21].

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 24 грудня 1993 р. № 520 з 01 червня 1994 р. Миколаївський об’єднаний авіазагін було реорганізовано у державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Миколаїв».

Список використаних джерел:

1. Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. Р-5732, оп. 1, спр. 1, арк. 34.
2. Там саме, спр. 19, арк. 3-6.
3. Там саме, спр. 47, арк. 1-5.
4. Там саме, спр. 55, арк. 1-10.
5. Там саме, оп. 2, спр. 19, арк. 1-17.
6. Там саме, спр. 160, арк. 14.
7. Там саме, спр. 173, арк. 1-2.
8. Там саме, спр.179, арк. 6-10.
9. Там саме, спр. 195, арк. 19.
10. Там саме, спр.219, арк.1-2.
11. Там саме, спр. 220, арк. 10-12.
12. Там саме, спр. 221, арк. 1-2.
13. Там саме, спр. 250, арк.1-2.
14. Там саме, спр. 239, арк. 56-57.
15. Там саме, спр. 268, арк. 9-10.
16. Там саме, спр.290, арк. 260-262.
17. Там саме, спр. 327, арк. 1-2.
18. Там саме, спр.325, арк. 147-148.
19. Там саме, спр. 326, арк. 51.
20. Там саме, спр. 326, арк. 103.
21. Там саме, спр. 322, арк.80.