М.О.Мельник
Начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївскоі області

Андріан Митрофанович Топоров народисвя 24 серпня (5 вересня за новим стилем) 1891 року у с. Стойло Старооскольського повіту Курської губернії, у бідній селянській родині. Після закінчення 1908 року церковно-парафіяльної школи викладав письмо у сільських школах. У серпні 1912 року Андріан Митрофанович переїхав до Сибіру, де пропрацював учителем наступні 20 років: з 1915 року викладав у початковій школі с. Верх-Жилінське Косихінського району Алтайського краю, де разом з односільчанами створив відому комуну «Майское утро», у котрій займався викладацькою та культурно-просвітницькою роботою до 1932 року. Потім працював у м. Очера Пермської області та навчався у Пермському педагогічному інституті. Під час громадянської війни Андріан Митрофанович приймав участь у партизанському русі у Сибіру, а 1937 року був репресований.

До Миколаєва А.Топоров приїхав у лютому 1949 року і протягом наступних 35 років  приймав активну участь у громадській та культурно-просвітницькій роботі, де виявив себе як публіцист, критик, талановитий педагог та організатор, краєзнавець.

Бу знайомий і листувався з О.Горьким, В.Вересаєвим, К.Симоновим, О.Фадєєвим, Д.Шостаковичем, Ф.Ямпольським, С.Залигіним, К.Паустовським, Ф.Каманіним, м. Лисянським, академіком В.Виноградовим, поетом М.Ісаковським, іншими видатними вченими, письменниками, літераторами та композиторами. Був вчителем батька космонавта Г.Титова, котрий іменував його своїм «духовним дідом».

Ще замолоду А.Топоров почав друкуватися. Його нариси, розповіді, публіцистичні статті розміщували журнали, газети та інші періодичні видання, серед них журнали «Звезда», «Библиотекарь», «Детская литература», «Трибуна лектора», «Юность», «Украинский театр», газети «Литературная Россия», «Учительская газета», «Литературная газета», «Трибуна рабочего», «Правда Украины», «Труд», «Гудок», «Известия», «Южная правда».

Андріан Митрофанович активно займався літературною роботою, написав книги „Крестьяне о писателях” (опублікована у 1930 році, була неодноразово перевидана, високо оцінена А.Горьким та А.Луначарським), „Полный курс языка эсперанто”, повість „Однажды и на всю жизнь”, а також цілий ряд статей з питань мовознавства, методики викладання російської мови та літератури, пропаганди музичної культури, виховання молоді: „Занимательный задачник по развитию речи и мышления”, „Копилка литературных курьезов”, „75 лет с пером селькора, журналиста, писателя”, „История уникального опыта”, „В помощь начинающему скрипачу”. 1970 року вийшла друком його книга „Воспоминания”, присвячена діячам культури 1920-х років. 1980 року видана книга „Я – учитель”, у котрій А.Топоров розповів про своє життя та людей, з котрими зустрічався. До збірки „Мозаика” увійшли цікаві факти, епізоди, випадки з життя видатних людей – письменників, художників, композиторів. У травні 1980 року Андріан Митрофанович став членом Спілки письменників України.

23 липня 1984 року Андріан Митрофанович помер.

Його особовий фонд зберігається у державному архіві Миколаївської області та нараховує 430 справ, що зберігають для наступних поколінь пам’ять про письменика, публіциста, пристрасного пропагандиста та вдумливого педагога Андріана Митрофановича Топорова.