«Миколаївське міщанське товариство» (ф. 324, 199 од. зб., 1828-1880 рр.)
«Миколаївська міщанська управа» (ф. 218, 296 од. зб., 1857-1919 рр.)

Важливим джерелом під час проведення генеалогічних досліджень є документи станового самоврядування. Дана публікація пропонує огляд двох фондів «Миколаївське міщанське товариство» (ф. 324) та «Миколаївська міщанська управа» (ф. 218), які зберігаються у Державному архіві Миколаївської області.

Міщанство – основний міський податний стан у Російській імперії, до складу котрого у XIX – на початку XX ст. входила більша частина території України. Особи цього стану були приписані до своїх міських товариств, покидати які мали змогу тільки за тимчасовими паспортами, а переходити до інших станів – з дозволу влади. Міщани платили подушний податок, підлягали рекрутській повинності та тілесному покаранню, не мали права влаштовуватись на державну службу, а при вступі на військову службу не користувались правами вільновизначальних. Міщанам дозволялась дрібна торгівля, різні промисли, роботи за наймом. Для занять ремеслом та торгівлею вони мали записатись до цехів і гільдій. Організація міщанського стану була остаточно встановлена 1785 року. У кожному місті створювались міщанські товариства, а з 1870 року вибирались міщанські управи. Запис до стану міщан був відкритим для осіб, які обов’язково вибирали рід занять. Належність до міщанського стану була спадкоємною [1].

Миколаївське міщанське товариство було створене у 1796-1797 роках відповідно до «Городового положення» 1785 року.

У травні 1880 року замість міщанського товариства була створена Миколаївська міщанська управа на підставі «Городового положення» від 16 червня 1870 року. Це був орган станового самоврядування, який відав справами внутрішнього устрою міщанського стану, порядком виконання громадських повинностей, обліком міщан та ін. Миколаївська міщанська управа була ліквідована у 1920 році зі встановленням радянської влади [2].

У фонді «Миколаївське міщанське товариство» (ф. 324, оп. 1) зберігаються  документи про зарахування різних осіб до миколаївських міщан та ревізькі казки на них за 1827-1880 роки [3], алфавітні та посімейні списки міщан за 1835-1880 роки [4], про стягнення з міщан грошових зборів, податків та їх скасування за 1861-1872 роки [5].

У фонді «Миколаївська міщанська управа» (ф. 218, оп. 1) є ревізькі казки за 1857 р. [6], документи про зарахування різних осіб до миколаївських міщан за 1880-1914 роки [7], паспорти та білети міщан на право проживання за 1884-1919 роки [8], алфавітні та посімейні списки міщан та інших станів, списки померлих за 1883-1919 роки [9], про стягнення з міщан грошових податків, відбування повинностей за 1886-1918 роки [10], матеріальну допомогу міщанам за 1886-1917 роки [11].

Головним джерелом обліку податного населення (у тому числі міщан) були ревізькі казки, а після відміни ревізій облік міщан фіксувався у посімейних списках. У тексті ревізької казки вказувались відомості про осіб чоловічої та жіночої статей (вказувались прізвища, імена та імена по батькові членів родини; вік на час проведення останньої ревізії та складання списку; стан, місце проживання). Відомості про чоловіків складались у лівій, а для жінок у правій частині казки [12].

У посімейних списках міщан було 11 граф: у першій графі вказувався номер родини за порядком, у другій – за останньою ревізькою казкою, графи 3-8 заповнювались відомостями про чоловіків (у графі 3 вказувались прізвище, імена та імена по батькові голови сім’ї, його синів та онуків, братів з синами, якщо вони мешкали разом; у графі 4 вказувався вік за останньою ревізькою казкою; у графі 5 – вік на 01 січня того року, котрого був укладений посімейний список; у графі 6 – рік, місяць і день народження за метрикою; у графі 7 вносились відомості про зміни для осіб чоловічої статі після складання списку; у графі 8 вказувались відомості про проходження військової служби). Графи 9-11 заповнювались відомостями про жінок (у графі 9 – імена та імена по батькові дружин та імена доньок; у графі 10 – вік жінок на 01 січня того року, коли складався список, у графі 11 – відмітки про ті зміни відносно жінок, які відбулися після складання списку [13].

Для вивчення генеалогії осіб міщанського стану важливе значення мають списки міщан, які складались щорічно. В них вказувались: прізвище, ім’я та ім’я по батькові міщан; відомості про зміни, котрі відбулись за звітний рік (народились, взяли шлюб, померли та ін.) [14].

В алфавітних списках перелічувались міщани в алфавітному порядкові (вказувались прізвище, ім’я та ім’я по батькові) [15].

Важливими джерелами при дослідженні генеалогії осіб з міщанського стану є паспорти, а також документи, які їх заміняли.

Паспорти видавали міщанам міщанські управа. В них вказувались: прізвище, ім’я та ім’я по батькові міщанина, віросповідання, дата народження або вік, сімейний стан, відношення до військової служби, прикмети обличчя, термін, на який міщанину дозволено відлучатись [16]. В білетах, виданих міщанською управою для проживання у різних губерніях, вказувались: прізвище, ім’я та ім’я по батькові міщанина, вік, прикмети обличчя, термін, на який його відпустили на проживання [17].

Важливими для генеалогічного дослідження є документи про зарахування різних осіб до міщанського стану: прохання різних осіб щодо зарахування, до яких додавались ревізькі казки, метричні свідоцтва та інші документи [18].

У списках міщан, які підлягали виключенню з міщанського стану, вказували склад родини та стать членів сім’ї [19].

Також важливим джерелом для вивчення родоводів є книги для записів присудів міщанського товариства та управи. Вивчаючи ці документи можна дізнатись, як зараховувались та звільнялись різні особи з міщанського стану, про обкладання міщан податками, надання їм допомоги та ін. [20].

Отже, документи органів міщанського станового самоврядування дають змогу (поряд з іншими документами) вивчити генеалогічні корні міщанських родин у більш повному обсязі.

Використані джерела:

1. Генеалогическая информация в государственных архивах России: Справочное пособие / Федер. арх. агенство ВНИИДАД. Отв. сост. С.Н. Романова. М., 2004. – С. 87-88.
2. Державний архів Миколаївської області: путівник / відповідальний ред. Л.Л.Левченко. – Миколаїв: Іліон, 2014. – С. 28-29.
3. Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф. 324, оп. 1, спр. 1-15, 18-22, 24, 25, 28, 34-50, 52-69, 71-110, 113-199.
4. ДАМО, ф. 324, оп. 1, спр. 16, 31, 32, 70, 111, 112.
5. Там саме, спр. 23, 26, 30, 51.
6. Там саме, ф. 218, оп. 1, спр. 1.
7. Там саме, спр. 2-7, 11, 18, 25-42, 44, 47-70, 72, 73, 75-77, 80, 83, 84, 87, 89-95, 97-99, 105, 136, 146, 189, 194, 223, 224, 227, 238.
8. Там саме, спр. 21, 23, 24, 46, 78, 106, 112-114, 126, 135, 151-156, 159, 162, 163, 166, 171, 175-176, 178, 179, 182, 186, 192, 197, 198, 200, 202, 204, 205, 208, 213, 222, 225-227, 230, 239, 243, 263, 272, 280, 281, 285-287, 293, 294.
9. Там саме, спр. 15, 79, 100, 101, 104, 177, 187, 212, 215, 216, 218, 226, 231-233, 235-237, 247, 249, 251-253, 257, 268, 270, 288, 292.
10. Там саме, спр. 81, 122, 132, 138, 147, 150, 157, 158, 210, 240, 248, 254, 256, 260-262, 267, 268, 271, 273, 278, 283, 284, 289.
11. Там саме, спр. 82, 88, 119, 125, 128, 129, 139, 144, 168, 170, 209, 217, 219, 241, 242, 269, 274.
12. Там саме, ф. 218, оп. 1, спр. 1, арк. 1-94; ф. 324, оп. 1, спр. 3, арк. 60 зв.-61.
13. Там саме, ф. 218, оп. 1, спр. 79, арк. 1-441; ф. 324, оп. 1, спр. 70, арк. 1-10.
14. Там саме, ф. 218, оп. 1, спр. 104, арк. 1-34.
15. Там саме, спр. 292, арк. 1-24.
16. Там саме, спр. 23, арк. 58.
17. Там саме, спр. 4, арк. 22; спр. 11, арк. 12.
18. Там саме, ф. 324, оп. 1, спр. 24, арк. 1-22; спр. 58, арк. 1-10; ф. 218, оп. 1, спр. 4, арк. 7-9.
19. Там саме, ф. 218, оп. 1, спр. 111, арк. 71-71 зв.
20. Там саме, ф. 324, оп. 1, спр. 47, арк. 1-238; ф. 218, оп. 1, спр. 12, арк. 1-193.