М.О.Мельник
Начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївскоі області

22 вересня 1937 р. ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей [1]. Одеська область була поділена на Одеську і Миколаївську.

До складу Миколаївської області увійшли три міста обласного підпорядкування – Миколаїв, Херсон і Кірово, а також 38 районів, у тому числі 29 районів зі складу Одеської області і 9 - зі складу Дніпропетровської. Складовою частиною Миколаївської області стали такі райони: Аджамський, Баштанський, Березнегуватський, Бериславський, Бобринецький, Варварівський, Великоолександрівський, Великолепетиський, Витязівський, Володимирівський, Голопристанський, Горностаївський, Долинський, Єланецький, Єлисаветградківський, Знам’янський, ім. Фріца Геккерта, Казанківський, Калініндорфський, Компаніївський, Каховський, Новгородківський, Новобузький, Нововоронцовський, Новоодеський, Новопразький, Новотроїцький, Олександрійський, Очаківський, Петрівський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Устинівський, Хорлівський, Цюрупинський і Чаплинський.

10 січня 1939 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР була створена Кіровоградська область, а м. Кірово перейменовано на м. Кіровоград [2].       З Миколаївської області до складу Кіровоградської області відійшли             м. Кіровоград і 13 районів: Аджамський, Бобринецький, Витязівський, Долинський, Єлисаветградківський, Знам’янський, Кіровоградський сільський, Компаніївський, Новгородківський, Новопразький, Олександрійський, Петрівський, Устинівський.

У 1939 р. були створені Білозерський, Херсонський і Миколаївський сільський райони, а район ім. Фріца Геккерта ліквідований.

Напередодні Великої Вітчизняної війни до складу Миколаївської області входили такі райони: Баштанський, Білозерський, Березнегуватський, Бериславський, Варварівський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Єланецький, Каланчацький, Каховський, Калініндорфський, Казанківський, Миколаївський, Новоодеський, Новобузький, Нововоронцовський, Очаківський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Херсонський, Цюрупинський та Чаплинський. Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Великоврадіївський, Веселинівський, Вознесенський, Доманівський, Кривоозерський, Мостівський і Первомайський райони входили до складу Одеської області.

В період тимчасової нацистської окупації територія Миколаївської області в її нинішніх межах була поділена між Німеччиною і Румунією. Західні райони були включені у Голтянський та Очаківський повіти румунського губернаторства Трансністрії, а райони, розташовані до сходу від р. Буг, увійшли до генеральних округів “Миколаїв” і “Таврія”.

Після визволення області від нацистської окупації в її адміністративно-територіальному поділі сталися такі зміни:

згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 березня 1944 р. була створена Херсонська область [3], у зв’язку з чим зі складу Миколаївської області відійшли м. Херсон і райони: Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Калініндорфський, Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський, Цюрупинський, Чаплинський. Цим же указом Миколаївській області були передані Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський і Вознесенський райони Одеської області;

відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 вересня  1944 р. центр Миколаївського району був перенесений з м. Миколаїв до        с. Жовтневе, а Миколаївський район перейменований у Жовтневий [4]. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 5 грудня 1944 р. центр Благодатнівського району був перенесений з с. Благодатне до с . Лиса Гора, а Благодатнівський район перейменований у Лисогірський [5];

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 серпня 1945 р. проведено розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів і створений Широколанівський район з центром у с. Широколанівка [6].

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 лютого 1954 р. до складу Миколаївської області ввійшли 5 районів Одеської області: Великоврадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостівський, Первомайський [7].

У 1957 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 червня 1957 р. був ліквідований Широколанівський район, а його сільради передані Варварівському і Веселинівському районам [8].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 р. ліквідовано такі райони: Володимирівський – з переходом його сільрад до Березнегуватського і Казанківського районів, Лисогірський – з переходом сільрад до Арбузинського і Первомайського районів, Мостівський – з переходом сільрад до Веселинівського і Доманівського районів, Привільнянський – з переходом сільрад до Баштанського, Єланецького і Новобузького районів [9].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 20 січня 1961 р. смт Варварівка Варварівського району включено в смугу м. Миколаїв з підпорядкуванням території селища Центральній районній Раді депутатів трудящих [10]. Тим же рішенням с. Балабанівка Жовтневого району включено в смугу смт Жовтневе того ж району; а також віднесено до категорії міст районного підпорядкування смт Жовтневе Жовтневого району, смт Новий Буг Новобузького району, смт Снігурівка Снігурівського району.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1963 р. віднесені у підпорядкування Миколаївської обласної (промислової) Ради депутатів трудящих м. Миколаїв – з м. Жовтневе, а також м. Вознесенськ та                  м. Первомайськ – з смт Підгородна [11].

У січні 1963 р. на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від     30 грудня 1962 р. проведено укрупнення сільських районів Миколаївської області. Були створені райони: Баштанський, Братський, Вознесенський, Доманівський,Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Первомайський,Снігурівський [12].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 8 квітня 1963 р. с. Баштанка Баштанського району віднесено до категорії селищ міського типу [13].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної (сільської) Ради депутатів трудящих від 4 квітня 1964 р. по Миколаївському району об’єднано села Адамівка, Вільне, Малиші та Тилігуло-Березанка Тилігуло-Березанського району в один населений пункт, найменований с. Березанка, а сільрада перейменована на Березанську [14].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної (сільської) Ради депутатів трудящих від 14 листопада 1964 р. перейменовано с. Велика Врадіївка Первомайського району у с. Врадіївка і Великоврадіївська сільрада – у Врадіївську [15].

Президія Верховної Ради УРСР Указом від 4 січня 1965 р. внесла нові зміни в адміністративне районування УРСР, затвердивши 394 райони республіки [16]. До складу Миколаївської області увійшли 16 районів:

Баштанський - (центр - смт Баштанка) у складі Баштанської селищної Ради і сільрад Баштанського району: Добренської, Єрмолівської, Інгульської, Кашперо-Миколаївської, Костичівської, Ленінської, Мар'ївської, Новоіванівської, Новоолександрівської, Новопавлівської, Пісківської, Привільнянської, Христофорівської та Явкінської;

Березнегуватський - (центр - смт Березнегувате) у складі Березнегуватської селищної Ради і Білокриницької, Висунської, Калузької, Лепетиської, Маліївської, Мурахівської, Новоочаківської, Новосевастопольської, Новоукраїнської та Сергіївської сільрад Баштанського району, Любомирівської сільради Снігурівського району;

Братський - (центр - смт Братське) у складі Братської селищної Ради і сільрад Братського району: Арбузинської, Ганнівської, Григорівської, Іванівської, Кам'яно-Костуватської, Костуватської, Костянтинівської, Кривопустоської, Миколаївської, Новомар'ївської, Новоолександрівської, Новоселівської, Садівської, Сергіївської та Шевченківської;

Веселинівський - (центр - смт Веселинове) у складі Веселинівської се­лищної Ради і Катеринівської, Миколаївської, Новосвітлівської, Петрівської, Подільської, Покровської та Ставківської сільрад Вознесенського району; Колосівської, Кудрявцівської та Порічанської сільрад Доманівського району; Кубряцької та Широколанівської сільрад Мико­лаївського району;

Вознесенський - (центр - м. Вознесенськ) у складі м. Вознесенськ і сільрад Вознесенського району: Білоусівської, Бузької, Воронівської, Григорівської, Дмитрівської, Дорошівської, Малосолоненської, Новогригорівської, Олександрівської, Прибужанівської, Таборівської, Трикратської, Щербанівської та Яструбинівської;

Доманівський - (центр - смт Доманівка) у складі Доманівської селищної Ради та сільрад Доманівського району: Богданівської, Володимирівської, Зеленоярської, Козубівської, Лідіївської, Маринівської, Миколаївської, Мостівської, Новокантакузівської, Олександрівської, Олександродарської, Прибузької та Царедарівської;

Єланецький - (центр - с. Єланець) у складі Великосербулівської, Водяно-Лоринської, Возсіятської, Єланецької, Калинівської, Куйбишевської, Ма-лоукраїнської, Нововасилівської та Ясногородської сільрад Новоодеського району; Новокостянтинівської сільради Братського району;

Жовтневий - (центр - м. Жовтневе) у складі м. Жовтневе Миколаївської міськради; Тернівської селищної Ради і Пересадівської сільради Ново-одеського району; Воскресенської селищної Ради і Бармашівської, Грейгівської, Засільської, Калинівської, Котлярівської, Лиманівської, Мішково-Погорілівської, Прибузької та Шевченківської сільрад Снігурівського району;

Казанківський - (центр - с. Казанка) у складі Великоолександрівської, Веселобалківської, Володимирівської, Дмитро-Білівської, Казанківської, Каширівської, Лагодівської, Миколаївської, Миколо-Гулаківської, Ми­хайлівської, Новолазарівської, Новофедорівської, Олександрівської, Скобелевської, Троїцько-Сафонівської та Червонознам'янської сільрад Новобузького району;

Кривоозерський - (центр - с. Криве Озеро) у складі Богачівської, Бурилівської,  Врадіївської, Доброжанівської, Жовтневої, Краснопільської, Кривоозерської, Кривоозерської Другої, Кумарівської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Маломечетнянської, Новопавлівської, Секретарської, Сирівської, Тридубівської та Филимонівської сільрад Первомайського рай­ону; Великовеселівської та Іванівської сільрад Доманівського району;

Миколаївський - (центр - м. Миколаїв) у складі Великокорениської селищ­ної Ради і сільрад Миколаївського району: Анатолівської, Березанської, Данилівської, Дмитрівської, Кир'яківської, Кімівської, Ковалівської, Кривобалківської, Криничанської, Нечаянської, Новобогданівської, Петрівської, Ташинської, Тернуватської та Улянівської;

Новобузький - (центр - м. Новий Буг) у складі м. Новий Буг і Баратівської, Березнегуватської, Вільнозапорізької, Кам'янської, Новомиколаївської, Новомихайлівської, Новополтавської, Новоюр'ївської, Оль­гопільської, Софіївської та Улянівської сільрад Новобузького району; Новохристофорівської сільради Баштанського району;

Новоодеський - (центр - смт Нова Одеса) у складі Новоодеської селищної ради і сільрад Новоодеського району: Баловненської, Бузької, Веселівської, Воронцівської, Гур'ївської, Димівської, Кандибинської, Кашперівської, Малинівської, Новопетрівської, Новосафронівської, Сухоєланецької та Троїцької;

Очаківський - (центр - м. Очаків) у складі м. Очаків і сільрад Мико­лаївського району: Василівської, Дмитрівської, Кам'янської, Коблівської, Козирської, Куцурубської, Лиманівської, Матіясівської, Парутинської, Покровської, Рибаківської, Рівненської, Тузлівської та Чор­номорської;

Первомайський - (центр - м. Первсмайськ) у складі Підгороднянської се­лищної Ради Первомайської міськради; Благодатненської, Воєводської, Любоіванівської, Новокрасненської, Рябоконівської та Семенівської сільрад Братського району; Болеславчицької, Великомечетнянської, Грушівської, Довгопристанської, Кам'янобалківської, Кам'яномостівської, Кінецьпільської, Кримської, Кумарівської, Лисогірської, Лукашівської, Мигіївської, Романово-Балківської, Синюхино-Брідської, Софіївської, Степківської, Тарасівської та Чаусівської сільрад Первомайського рай­ону;

Снігурівський - (центр - м. Снігурівка) у складі м. Снігурівка і сільрад Снігурівського району: Баратівської, Василівської, Єлизаветівської, Киселівської, Краснознам'янської, Новопетрівської, Олександрівської та Першотравневої.

Цим же Указом м. Вознесенськ віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а міста Миколаїв та Первомайськ залишені містами обласного підпорядкування.

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 8 липня 1966 р. с. Березанка Миколаївського району віднесено до категорії селищ міського типу [17].

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 р. було проведено розукрупнення Братського, Кривоозерського, Миколаївського, Очаківського та Первомайського районів [18], в результаті чого були утворені:

Арбузинський район (центр - с. Арбузинка) у складі Арбузинської, Костянтинівської, Новоселівської та Садівської сільрад Братського району; Благодатненської, Воєводської, Любоіванівської, Новокрасненської, Рябо­конівської та Семенівської сільрад Первомайського району;

Березанський район (центр - смт Березанка) у складі Березанської селищ­ної Ради, Анатолівської, Данилівської, Дмитрівської, Кімівської та Та­шинської сільрад Миколаївського району; Василівської, Коблівської, Ли­манівської, Матіясівської, Рибаківської та Тузлівської сільрад Очаківського району;

Врадіївський район (центр - с. Врадіївка) у складі сільрад Кривоозерсь­кого району: Великовеселівської, Врадіївської, Гуляницької, Доброжанівської, Жовтневої, Іванівської, Краснопільської, Кумарівської, Но­вопавлівської та Сирівської.

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 21 квітня 1967 р. с. Казанка – центр Казанківського району – віднесено до категорії селищ міського типу [19].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 21 липня 1967 р. с. Арбузинка – центр Арбузинського району – віднесено до категорії селищ міського типу [20].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 14 жовтня 1967 р. с. Врадіївка – центр Врадіївського району – віднесено до категорії селищ міського типу [21].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 4 червня 1968 р. с. Олександрівка Вознесенського району віднесено до категорії селищ міського типу [22].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 19 липня 1968 р. с. Єланець, центр Єланецького району, і селище Ольшанське Миколаївського району віднесено до категорії селищ міського типу [23].

Згідно з рішеннями виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 25 вересня 1973 р. підпорядковано районним Радам                  м. Миколаїв: Великокорениську селищну Раду Миколаївського району – Заводській районній Раді, а Матвіївську сільраду Новоодеського району – Центральній районній Раді [24].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 грудня 1973 р. у              м. Миколаїв створено Корабельний район, м. Жовтневе Жовтневого району включено до смуги м. Миколаїв, Жовтневу міськраду ліквідовано [25].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 березня 1975 р.    Вознесенськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування [26].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1976 р.                    смт Нова Одеса – центр Новоодеського району – віднесено до категорії міст районного підпорядкування [27].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 28 квітня 1976 р. с. Костянтинівка Арбузинського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування [28].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 14 вересня 1976 р. с. Кудрявцівка Веселинівського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування [29].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 березня 1987 р.                смт Баштанка – центр Баштанського району – віднесено до категорії міст районного підпорядкування [30].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 24 лютого 1987 р. с. Матвіївка Матвіївської сільради Центрального району м. Миколаїв віднесено до категорії селищ міського типу, селищну Раду найменовано Матвіївською [31].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 2 квітня 1987 р. новозбудованому пункту Південно-Української атомної електростанції присвоєно найменування м. Южноукраїнськ і віднесено до категорії міст обласного підпорядкування [32].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 березня 1988 р. Білоусівська сільрада Миколаївської області передана до складу Великоолександрівського району Херсонської області [33].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 6 лютого 1991 р. м. Очаків – центр Очаківського району – віднесено до категорії міст обласного підпорядкування [34].

 

Список використаних джерел:

1. Собрание законов и распоряжений Правительства СССР, 1937, № 63, отдел 1.
2. Газ. “Известия”, 1939, 11 січня.
3. Газ. “Південна правда”, 1944, 26 квітня.
4. Відомості Верховної Ради УРСР, 1945, № 7-8.
5. Там саме.
6. 6. Газ. “Південна правда”, 1945, 15 серпня
7. Відомості Верховної Ради УРСР, 1954, № 2, ст. 38.
8. Відомості Верховної Ради УРСР, 1957, № 5, розділ 3.
9. Відомості Верховної Ради УРСР, 1959, № 3, ст. 47.
10. Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, № 7.
11. Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № 2, ст. 31
12. Там саме, ст. 35
13. Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № 21.
14. Відомості Верховної Ради УРСР, 1964, № 30.
15. Відомості Верховної Ради УРСР, 1964, № 51.
16. Відомості Верховної Ради УРСР, 1965, № 3, ст. 64.
17. Відомості Верховної Ради УРСР, 1966, № 27.
18. Відомості Верховної Ради УРСР, 1966, № 48, ст. 293.
19. Відомості Верховної Ради УРСР, 1967, № 17.
20. Відомості Верховної Ради УРСР, 1967, ст. 31.
21. Відомості Верховної Ради УРСР, 1967, № 43.
22. Відомості Верховної Ради УРСР, 1968, № 25.
23. Відомості Верховної Ради УРСР, 1968, № 32.
24. Відомості Верховної Ради УРСР, 1973, № 41.
25. Відомості Верховної Ради УРСР, 1974, № 1, ст. 11.
26. Відомості Верховної Ради УРСР, 1975, № 10, ст.110.
27. Відомості Верховної Ради УРСР, 1976, № 5, ст. 47.
28. Відомості Верховної Ради УРСР, 1976, № 20.
29. Відомості Верховної Ради УРСР, 1976, № 40.
30. Відомості Верховної Ради УРСР, 1987, № 12, ст. 221.
31. Відомості Верховної Ради УРСР, 1987, № 13.
32. Відомості Верховної Ради УРСР, 1987, № 15, ст. 262.
33. Відомості Верховної Ради УРСР, 1988, № 11, ст. 274.
34. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 9, ст. 80.