Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області
До 1863 року кожне міністерство мало своє казначейство, що збирало прибутки, зберігало їх, займалось видатками по своєму відомству, надаючи до каси міністерства фінансів лише залишки коштів. 1863 року касове облаштування було перебудоване за принципом "єдинства кас", усі казначейства міністерств були ліквідовані, а їх обов'язки покладені виключно на каси міністерства фінансів, які відали касовим виконанням державного бюджету. У відомстві Департаменту державного казначейства були створені, крім головного, губернські та повітові казначейства, підпорядковані безпосередньо казенним палатам.
Миколаївське казначейство було створене 1879 року і було підвідомче Херсонській губернській казенній палаті. До обов'язків казначейства входило: 1) збирання державних грошових надходжень, зберігання їх, проведення платежів та забезпечення руху грошових сум з одного казначейства до іншого або до державного банку. Ці дії казначейство, як орган виключно виконавчий, здійснювало лише за вимогою розпорядчих управлінь, адже саме не займалось стягненням податків, здійсненням видатків та відтерміновуванням платежів. Казначейство слідкувало за своєчасним надходженням прибутків, надаючи казенній палаті відомості про наявні недоплати; 2) прийом, зберігання та здійснення видатків спеціальних коштів і депозитів урядових установ, а у деяких випадках громадських та станових сум; 3) продаж гербового паперу, марок, бланків, свідоцтв та патентів по акцизних сборах; 4) видача свідоцтв на право торгівлі та промислів, білетів (дозволів) на торгівельні та промислові заклади, а також паспортів міщанам; 5) приймання на тимчасове зберігання сум присутствєнних місць, громадських установ та посадових осіб; 6) рахівництво по всіх прибутках та видатках казначейства та надання звітності як казенній палаті, так і установам державного контроля. Казначейство піддаваллось "терміновим" та "раптовим" перевіркам, у випадку виявлення розтрати коштів збитки покривалися за рахунок майна казначея та інших учасників розтрати.
Як фінансова установа, у розпорядженні котрої постійно перебувала велика сума готівки, казначейство мало грошову кладову, яка повинна була надійно охоронятися. Наказом миколаївського військового губернатора від 16 грудня 1881 року № 3988 було створено комісію, до складу якої входили 2 поліцейські пристави та міський архітектор, для огляду грошових кладових миколаївського відділення держбанку та казначейства з метою виявлення можливості підкопу. Будівля миколаївського казначейства знаходилась у той час у Московській частині Миколаєва на перехресті Адміральської та Чернігівської (нині К.Лібкнехта) вулиць, у будинку міщанина Берендорфа. Після огляду комісією було встановлено, що кладова казначейства перебуває у "виключному становищі відносно самої легкої можливості підкопу", виявити котрий буде доволі важко… 1909 року миколаївське казначейство орендувало приміщення по вул. Тавричеській, 26-й, яке належало купцю Драцькому, де була встановлена тривожна електрична сигналізація.
Чергові чиновники та касири при виконанні службових обов'язків були озброєні револьверами. Миколаївський поліцмейстер наказом від 31 січня 1916 року велів відрядити трьох городових "у всьому благонадійних, добре письменних та розторопних" для несення військової служби у казначействі, а також для супроводу та охорони чиновників казначейства, які доставляли цінності до почтової контори, загоном кінних стражників та казаків. Постові, які охороняли казначейство, робили обхід не менше трьох разів впродовж ночі. Миколаївське казначейство було ліквідоване 1920 року на підставі декрету Раднаркому України від 22 лютого 1919 року.
У фонді миколаївського казначейства, який перебуває не зберіганні у державному архіві Миколаївської області, є списки листування щодо стягнення податків, списки пенсіонерів, відставних нижчих чинів, документи про видачу песій та допомог, списки кредиторів казни, картки власників нерухомого майна 1-ї та 2-ї Адміралтейських частин Миколаєва за 1914 рік та багато інших цікавих документів.