Про участь Л. Левченко у конференції (Познань, республіка Польща)

Print

19-20 жовтня 2017 року в Університеті імені Адама Міцкевича (м. Познань, Республіка Польща) відбулася міжнародна наукова конференція на тему «Методика та стандарти опрацювання архівних документів. Реальність і потреби» (Metodyka i standardy opracowania archiwalnego. Rzeczywistość i potrzeby), в якій від України взяла участь директор держархіву Миколаївської області, д.і.н. Л. Левченко (тема доповіді «Розвиток нормативно-методичного забезпечення в сфері експертизи цінності та науково-технічного опрацювання документів (від періоду до 1917 р. до сьогодення)»). Конференція організована факультетом архівістики Інституту історії Університету імені Адама Міцкевича, Державним архівом у Познані, Асоціацією архівістів Польщі та секцією архівної освіти Асоціації архівістів Польщі. Господаркою заходу була голова кафедри архівістики Університету імені Адама Міцкевича, доктор історичних наук, професор Ірена Мамчак-Гадковська.

Увагу української учасниці конференції викликали доповіді польських колег Е. Перлаковської (з нормативно-методичного забезпечення впорядкування архівних документів органів місцевого самоврядування (ґмін) після 1989 р.), В. Квятковської (з проблем описування архівних документів у Польщі в добу стандартизації архівного опису), А. Лащук і С. Філіповича (про діяльність Центральної методичної комісії Генеральної дирекції державних архівів Польщі), К. К. Богужа та К. Ковальської (впорядкування документів закладів культури на прикладі театру «Łaźnia Nowa» в Кракові), М. Сак (про методику опрацювання документів в архіві Університету імені Адама Міцкевича) та аналогічна доповідь Б. Кожел-Плескачук (про опрацювання документів у архіві Білостокської політехніки), К. Сити (про стан опрацювання родинно-маєткових архівів), С. Яшковської-Йозефяк (з досвіду вивчення описування фондів у архівах Іспанії), Т. Матушака (з проблем дотримання архівних принципів під час формування архівних фондів), Р. Речека (про методи опрацювання документів у Інституті національної пам’яті Республіки Польща), В. Хоронжичевського і М. Глебьонек (про підготовку підручника з методики опрацювання старопольських фондів), В. Роман (з опрацювання архівів еміграції в Торуні) та інших шанованих доповідачів.
Важливо зазначити, що польські архівісти надають вагомого значення впровадженню в роботу вітчизняних архівів стандартів Міжнародної ради архівів, насамперед  ISAAR (International Standard Archival Authority Record for Corporate Bodies, Persons and Families) та ISAD (International Standard Archival Description), що дозволяє їм змістовно інтегрувати національні архівні ресурси до світового інформаційного простору. В кулуарах конференції обговорювалися питання підготовки нового словника архівної термінології, проблеми архівної освіти, перспективи опрацювання електронних документів тощо.       
Детально ознайомитися з текстами доповідей учасників конференції буде можливо після видання матеріалів конференції, яке планується на 2018 р.

 

 

Пошук