1927 р. на базі хіміко-фармацевтичної лабораторії, що працювала у м. Миколаїв ще з дореволюційних часів, була заснована парфумерно-косметична фабрика «Астра», яка увійшла до складу Миколаївського державного тресту хімічної промисловості («Микхімпром»). У 20-ті роки ХХ ст. розпочав діяльність й скляний завод, який займався виготовленням парфумерної тари. З 1936 р. підприємства були підпорядковані Головному управлінню парфумерно-косметичної, синтетичної і миловарної промисловості СРСР «Головпарфумер» Народного комісаріату харчової промисловості СРСР. Наприкінці 30-х років на фабриці випускалося більш ніж вісімдесяти найменувань косметичної продукції: туалетна вода восьми найменувань, духи – сім видів, одеколон – п’ятнадцяти видів, туалетне мило – тридцяти найменувань, зубний порошок, пудра, губна помада, крем, шампунь.

З початком Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., парфумерно-косметична фабрика «Астра» була евакуйована у м. Кінель Куйбишевської області Російської Федерації на Кінельський закупорювальний завод, де виготовлялися під час війни боєприпаси.

1944 р., після звільнення Миколаєва, заводи та фабрики міста поновлювали свою діяльність. Відповідно до наказу Народного комісаріату харчової промисловості СРСР від 21 червня 1944 р. № 706 «Про відбудову Миколаївських скляного заводу та парфумерної фабрики «Головпарфумеру» було заплановано відновити роботу Миколаївського скляного заводу з 1 вересня 1944 р. та організувати на його території виробництво парфумерно-косметичної продукції з введенням в експлуатацію парфумерного цеху з 1 жовтня 1944 р., метало-штампувального – з 1 грудня 1944 р.

Під час тимчасової нацистської окупації Миколаєва 1941-1944 рр. будівлі парфумерної фабрики по вул. К.Маркса, 22 були повністю зруйновані, обладнання знищене або вивезене. Скляний завод, розташований по вул. Мала Морська, 106 зберігся, але його будівлі потребували капітального ремонту. Таким чином, підприємства були об’єднані, отримавши назву Миколаївський скляно-парфумерний завод та відновили діяльність на території скляного заводу. 1944 р. були проведені роботи з відбудови на суму 753 тис. крб. У першу чергу почали працювати склоплавильний (потужність – 11 млн. флаконів на рік), сортувальний цехи, гончарний з виготовлення вогнетривких виробів, сипкої косметики, котельня, ремонтний цех, на територію заводу було підведено залізничну колію.

1944 р. на підприємстві працювало 130 робітників, розпочався випуск косметичної продукції, у січні 1945 р., вперше після відбудови, був налагоджений випуск скляних виробів. План з випуску продукції підприємство виконало на 106,5 відсотків.

Враховуючи великий попит на косметичну продукцію, 1945 р. було прийнято рішення щодо розширення території фабрики та будівництва парфумерно-скляного комбінату. Ділянка для будівництва займала площу у 6 га. Проектне завдання з будівництва комбінату було розроблене трестом «Парфумерпоект» у 1946 р. 1947 р. був затверджений технічний проект будівництва. Кошторис будівництва парфумерно-скляного комбінату склав 32 млн. крб. Незважаючи на будівельні роботи на території підприємства, випуск косметичної продукції не припинився, 20 листопада 1946 р. прибуло трофейне обладнання: преси, мотори, станки.

1947 р. Миколаївський скляно-парфумерний завод був перейменований у Миколаївський парфумерно-скляний комбінат Головного управління парфумерно-косметичної та ефірно-олійної промисловості Міністерства смакової промисловості СРСР.

1950 р. був налагоджений випуск одеколонів з квітковим ароматом (приблизно 40 найменувань), запашної води, парфумів (20 найменувань), пудри, крему, вазеліну, зубного порошку, помади, рум’ян. Виробнича програма була виконана на 109,1 відсотків, виготовлено продукції на 22774 тис. крб. при плані 20887 тис. крб.

До 1955 р. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат отримував композиції та косметичні віддушки Московської парфумерної фабрики «Новая Заря», з 1955 р. постачальником стала Харківська парфумерно-косметична фабрика.

У 50-ті роки ХХ ст. неодноразово змінювалася підпорядкованість Миколаївського парфумерно-косметичного комбінату. З 1949 р. по 1953 р. він знаходився у віддані Головного управління парфумерно-косметичної та ефірно-олійної промисловості міністерства харчової промисловості СРСР, з 1953 р. по 1955 р. – Головного управління парфумерної, косметичної, синтетичної та миловарної промисловості Міністерства промисловості продовольчих товарів СРСР, з 1956 р. по 1957 р. – Українського тресту «Укрпарфумертрест» Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР. У цей період змінювалось керівництво комбінату. 1954 р. М.В.Рафаловський, який довгий час очолював комбінат, залишав посаду директора, протягом двох років на чолі комбінату перебували В.Г.Мішуренко, К.С.Зацекляний, Решетько, з серпня 1956 р. директором комбінату був призначений В.С.Голубицький, який обіймав цю посаду більше 20 років.

1956 р. будівництво комбінату знаходилося у завершальній стадії, цех парфумерії (кошторис будівництва склав 2379,1 тис. крб.) був введений в експлуатацію з 1953 р., цех туалетного мила (кошторис – 4417,2 тис. крб.) – у І кварталі 1956 р., цех косметики (кошторис – 2842,3 тис. крб.) – у ІV кварталі 1956 р., цеха металоштампувальний (кошторис – 3594 тис. крб.) та склад спирту (кошторис – 359,9 тис. крб.), зливна станція (кошторис – 633,3 тис. крб.) також були введені в експлуатацію до 1956 р. У цей період Миколаївський парфумерно-скляний комбінат складався із 7 основних цехів: заготівельного, парфумерного, косметичного, скляного, миловарного, картонажного, металоштампувального та складів.

Виробнича потужність комбінату значно зросла за рахунок введення в експлуатацію нового обладнання, але скляний цех через недостатню потужність не задовольняв потреби комбінату. Парфумерний посуд постачався з інших підприємств (1956 р. було отримано 160 тис. шт. флаконів, 1957 р. – 5200 тис.). 1959 р. була проведена реконструкція скляного цеху (встановлена нова потужна скловарна піч, механізовані процеси виробництва). Загальний економічний ефект склав 300 тис. крб.

Наприкінці 50-х років був проведений благоустрій території комбінату – встановлена кам’яна огорожа, заасфальтовані дороги та тротуари, проводилися роботи з будівництва лінії теплотраси ТЕЦ – комбінат. На комбінаті у цей період працювало 1150 робітників, для котрих були побудовані будинки по вул. В.Морська, № 11-а, вул. Скороходова, № 64 та гуртожитки по вул. Гражданській № 115 та пров. 1 Лінія,  № 1.

Комбінат вийшов на наступні показники випуску продукції (VI п’ятирічний план):

Найменування показників	Од. виміру	1956 р.	1957 р.	1958 р.	1959 р.	1960 р.
Валова продукція в цінах на 01.07.1955 р.	тис.крб.	64111	90118	116600	141500	185200
Основні види виробів:
Одеколони	тис.шт.	10000	10200	10800	11000	14000
Духі	тис.шт.	10000	9000	11000	11000	14000
Пудра	тис.шт.	6000	6000	6600	7200	8000
Мило	тон	1600	2970	5000	6000	7000
Об’єм капітальних вкладень	тис.крб.	2400	2800	4400	4000	2000

Було освоєне тубне виробництво (1959 р. розпочала діяти імпортна лінія з виробництва туб для кремів та зубних паст), підготовлені до випуску лосьйони для обличчя, крем під пудру, шампуні тощо. При розробці нових видів продукції лабораторія комбінату використовувала розробки Харківського науково-дослідного інституту (НДІ) олійно-жирової промисловості.

З серпня 1957 р. по 1962 р. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат перебував у відданні управління харчової промисловості ради народного господарства Херсонського економічного адміністративного району.

У 60-тих роках ХХ ст. на комбінаті проводилися роботи з механізації виробничих процесів, модернізації обладнання, розпочали роботу лінії з виробництва емульсійних вітамінізованих кремів, кремів для гоління та після нього, шампуні, був обладнаний цех з виготовлення нових видів запахів (виготовлялося приблизно 103 тони композицій та віддушек). Серед населення підвищився попит на парфуми, сюрпризні набори, подарункові вироби, що випускалися комбінатом. За рецептурою Харківського НДІ на комбінаті 1961 р. була освоєна технологія виробництва поживних вітамінізованих кремів «Нежный», «Лунный», випущені новинки: рідкий крем та лосьйон «Огуречный» (у рецептурі використовувався сік свіжих огірків), нові шампуні для миття волос у жорсткій, морській воді. 1962 р. розпочався випуск 13 нових видів виробів, у тому числі сюрпризного набору «Алые паруса». Кількість працівників на комбінаті зросло з 1171 (1959 р. ) до 1316 (1962 р.).

З січня 1963 р. по липень 1965 р. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат знаходився у віданні управління харчової промисловості ради народного господарства Чорноморського економічного адміністративного району. У цей період разом з налагодженою ритмічною роботою підприємства покращився структурний склад продукції, збільшився кількісно випуск вищих та середніх сортів парфумерно-косметичних виробів. Досвід роботи передовиків комбінату широко використовувався на підприємствах галузі. Ризька «Дзінтарс» та Краснодарська парфумерні фабрики використовували машинки із заповнення коробок для пудр «Чайка», «Волшебная» (новатор Денисенко). Московська фабрика «Новая заря» перейняла досвід новатора Ніколаєнко із розфасовки духів вищих сортів у пробні флакони (продуктивність установки – 17 тис. флаконів за зміну). 1959-1965 рр. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат освоїв 119 нових видів виробів, тобто поновив асортимент продукції на 61 відсоток.

У липні 1965 р. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат отримав назву «Алые паруса» та перейшов у підпорядкування Всесоюзного об’єднання парфумерної промисловості Міністерства харчової промисловості СРСР. З 1966 р. комбінат «Алые паруса» перебував у складі Всесоюзного об’єднання парфумерно-косметичної та ефірно-олійної промисловості Міністерства харчової промисловості СРСР.

1967 р. підприємство перейшло на нові умови планування та матеріального стимулювання роботи, комбінат збільшив план виробництва до 25800 тис. крб.

На комбінаті було впроваджено нове обладнання та 1969 р. введена в експлуатацію друга автоматична лінія з виробництва алюмінієвих туб (продуктивністю 14 млн. туб на рік) фірми «Антон Олерт» ФРН, поточно-механізована лінія для розфасовки виробів у тубах. Значно збільшився випуск продукції підвищеного попиту:

	Випуск у 1968 р. в тис. шт.	Выпуск у 1969 р. в тис. шт.	Зростання випуска
шампуні	4913	11774	у 2,4 рази
паста «Сульсена»	1912	2889	на 50 відсотків
Засоби до та після гоління	1662	2350	на 41,4 відсотків
Вазелин у тубах	92	1659	у 18 разів
Креми у тубах	5180	8655	на 67 відсотків

За три роки работи в умовах економічної реформи (до 1970 р.) розвинулася господарська самостійність підприємства. Обсяг виробництва продукції комбінату «Алые паруса» збільшився на 62 відсотки, випуск косметичних виробів у 2,2 раза (за період з 1965 р.). Виробнича потужність комбінату склала: по парфумерним виробам – 34,6 млн. штук на рік, по косметичним виробам – 118 млн. штук на рік. 1970 р. щодобово випускалося більш ніж 310 тис. штук косметичних виробів, у тому числі до 140 тис. у тубах. Розпочалося спорудження двох скловарних електропечей, переобладнання цеху туалетного мила, будівництва цеху та складу композицій та віддушек.

1970 р. на комбінаті вироблялася наступна продукція:

Одеколони	Вищий сорт «А»	9 найменувань
	Середній сорт «Б»	9 -//-
	Масові сорта «В»	13 -//-
Духі	Вищий сорт «А»	40 найменувань
	Середній сорт «Б»	2 -//-
	Масові сорта «В»	6 -//-

Комбінат випускав: сюрпризні набори – 15-ти найменувань, креми у тубах – 9-ти видів, креми у скляній упаковці – 10-ти видів, пудри – 13-ти видів, засоби для гоління – 3-х найменувань, лосьйони – 3-х видів, зубний порошок – 4-х видів, зубний елексір – 1 вид, зубна паста – 5-ти найменувань, засоби гігієни – 11-ти видів, губну помаду – 3-х видів, засоби від комарів, хвойний аромат для ванн, туалетне мило близько 30-ти найменувань. У цей час на комбінаті працювали більш ніж 1700 працівників, для їх оздоровлення на Чорноморському узбережжі у с. Коблеве Березанського району була побудована база відпочинку (у 1972 р. був прийнятий в експлуатацію 2-х поверховий корпус пансіонату на 108 місць).

П’ятирічний план 1971-1975 рр. комбінат «Алые паруса» виконав достроково, обсяг виробництва за 5 років збільшився на 31,7 відсотків. Було випущено 60 нових видів парфумерно-косметичних товарів та мила, з них 8 видів продукції з вищою категорією якості, у 1975 р. 4 зразкам продукції був присвоєний «Знак якості», а саме духам «Росинка», «Нет тебя прекрасней», «Ночь», «Бригантина». Також була завершена атестація всіх парфумерно-косметичних виробів, що випускалися комбінатом.

1977 р. був завершений монтаж та розпочалася експлуатація лінії вакуумного виробництва туалетного мила, побудовані склад косметичного мила та їдальня н 156 місць. Комбінат уклав угоду з миколаївською базою «Укроптгалантерея» на поставку парфумерно-косметичних виробів вартістю 96690 тис. крб. та туалетного мила (11749 тон) на 16586 тис. крб.

Великий попит мали парфумерні набори «Николаевский сувенир», «Весенняя сказка», крема «Надежда», «Алые паруса», шампунь, компактна пудра, крем-пудра «Жэмэ». 1978 р. був освоєний випуск виробів з олімпійською символікою (духи «Ника», одеколон «Приз»), випускалося 33 найменування виробів із «Знаком якості». Група косметологів комбінату розробила нові види продукції: крем для оздоровлення волосся «Стимулин», крем та лосьйон для волосся «Надежда», креми для обличчя «Нежность», «Эмульфон», зубной еліксир «Луговой».

1980 р. Миколаївський парфумерно-скляний комбінат «Алые паруса» був перейменований на Миколаївський парфумерно-косметичний комбінат «Алые паруса» (ПКК «Алые паруса»). Очолив комбінат новий директор – Н.В.Короткая.

1982 р. на комбінаті 1578 працівників працювали за методом бригадних форм праці. Протягом цього року спеціалістами та робітниками було внесено 94 рацпропозицій, 49 з них впроваджено, економічний ефект склав 109,7 тис. крб.

На комбінаті строго виконувалися заходи з охорони праці та техніки безпеки. Щорічно проводилися профілактичні огляди робітників, зайнятих на виробництві зі шкідливими умовами праці. Всі працюючі на комбінаті забезпечувалися засобами індивідуального захисту, спецодягом та спецвзуттям. На робочих місцях та у цехах проводилися заміри рівня шуму, освітленості, загазованості та запиленості. Працювали пункт з охорони здоров’я, зубний та фізіотерапевтичний кабінети. На території комбінату знаходилися магазин-кулінарія, їдальня на 160 місць. 1986 р. для забезпечення працівників житлом комбінат перерахував 100 тис. крб. Миколаївському міськвиконкому для житлового будівництва.

1986 р. відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 30 листопада 1985 р. № 1169 Миколаївський парфумерно-косметичний комбінат «Алые паруса» увійшов до складу Всесоюзного об’єднання парфумерно-косметичної та ефіро-олійної промисловості Державного агропромислового комітету СРСР.

1986 р. парфумерно-косметичний комбінат розпочав роботу за новими умовами господарювання. За 9 місяців цього року на комбінаті було введено в експлуатацію обладнання вартістю 117 тис. крб., загальна вартість обладнання комбінату на 1 листопада 1986 р. становила 8,8 млн. крб. (у експлуатації знаходилося 1889 одиниць технологічного обладнання), працювало 1788 робітників. 1986 р. виробничі показники комбінатом були виконані, незважаючи на певні труднощі з постачанням імпортної сировини та комплектуючих деталей до обладнання. З цієї причини замість дорогих одеколонів («Спортклуб», «Консул», «Командор», «Славутич») та парфумів («Цветы Украины», «Воспоминание»), випуск яких був включений до плану, вироблялася більш дешева косметична продукція. Отримання склофлаконів відбувалося з перебоями, фонди на придбання трав (календула, ромашка, шишки хмелю, польовий хвощ, звіробій) не були виділені, ефірорадгоспи не в повному обсязі виконували договірні зобов’язання.

1987 р. до складу комбінату входили 11 цехів, це основні: парфумерний, миловарний, косметичний, скляний, тубний, картонажний та допоміжні: заготовчий, ремонтно-механичний, ремонтно-будівельний, енергетичний, транспортно-складське господарство. Цього часу комбінат випускав більше ніж 170 найменувань продукції:, котрі постачалися на 100 торгівельних баз, розташованих на території СРСР.

1985 р. була розроблена програма капітального будівництва та реконструкції комбінату «Алые паруса» на 1985-1990 рр., що передбачала будівництво нових складів картону, паперу та скляних виробів, енергоблоку, реконструкцію старого приміщення парфумерного цеху тощо. Частина запланованого була виконана, але, відповідно до наказу Держагропрому СРСР від 30 січня 1987 р. № 76, реконструкція комбінату була тимчасово «законсервована».

План реалізації продукції комбінатом у 1987 р. був виконаний на 100 відсотків, випуск продукції високої якості на 100,2 відсотків. Було випущено 18 нових видів виробів (9 з них були освоєні в СРСР вперше). Для виконання робіт з реконструкції був передбачений кошторис у 827 тис. крб.: необхідно було завершити будівництво енергоблоку, підготувати будмайданчик під розширення виробничої території комбінату.

З 1988 р. по 10 травня 1990 р. ПКК «Алые паруса» знаходився у віданні Міністерства медичної та біологічної промисловості СРСР.

Комбінат у 1988 р. працював в умовах госпрозрахунку. Виробничі показники були виконані у таких обсягах:

	Один. виміру	За п’ятирічним планом	1988 рік		%
			План	Факт.
1. Випуск товарної продукції в ценах 1982 р.	тис. крб.	69000	72900	73759	101.2
2. Парфумерно-косметичні вироби у роздрібних цінах	тис. крб.	148000	152000	160618	105.7
3. Мило	тон	10900	10900	10981	100.7
4. Об’єм реалізації продукції	тис. крб.		76130	78791	103.5

Середньомісячна заробітна плата працівника комбінату у 1988 р. була 190,1 крб., у 1989 р. – 212,0 крб. Колектив комплексної госпрозрахункової бригади Овсяникової (косметичний цех) включив до свого складу ольшанця – Героя Радянського Союзу С.М.Судейського, який загинув при звільненні Миколаєва, та з початку ХІІ-ї п’ятирічки його заробітна плата перераховувалася до фонду Миру.

На комбінаті був організований контроль за якістю продукції. 1989 р. службою ВТК було складено 99 внутрішніх брак-актів, видано 14 наказів директора щодо депреміювання працівників за випуск бракованої продукції.

Наприкінці 80-років ПКК «Алые паруса» зазнав труднощі із постачанням. Були застосовані штрафні санкції до багатьох постачальників – Гостомельского склозаводу, Тираспольського заводу пластмас, Львівського лакофарбного заводу тощо. Для прискорення реалізації продукції відділ збуту комбінату встановив ділові зв’язки із сумісниками-транспортниками Миколаєва – залізницею, автопідприємствами, річковим портом; була удосконалена договірна робота, завдяки чому значно зменшилися штрафи за невиконання плану реалізації у мікроасортименті. Так 1987 р. штрафні санкції комбінату становили 1524 тис. крб., 1988 р. – 200 тис. крб., 1989 р. – 7,8 тис. крб., були повністю ліквідовані штрафи через помилки при відвантаженні контейнерів з продукцією комбінату та значно покращена робота товарознавців й економістів. Велику увагу приділяли рішенню соціальних питань: був проведений капітальний ремонт молодіжного гуртожитку, завершені художньо-оформлювальні роботи й ремонт їдальні та буфету, розпочалась реконструкція бази відпочинку у с. Коблеве.

З травня 1990 р. по травень 1991 р. ПКК «Алые паруса» перебував у підпорядкуванні концерну «Союзпарфумер» при Міністерстві медичної промисловості СРСР.

План   1990 р. комбінатом був виконаний, але через об’єктивні економічні обставини випуск парфумерно-косметичних наборів було зменшено на 258 тис. одиниць, кремів косметичних – на 90 тис. шт., зубних паст – на 1026 тис. шт., вазеліну – на 1 млн. шт., шампуні – на 1,5 млн. шт., тональної крем-пудри – на 356 тис. шт. Це пояснювалося незадовільним забезпеченням комбінату косметичною сировиною, алюмінієм для виробництва туб, склофлаконами, бджолиним та емульсійним воском, стеарином, пеналами для губних помад. Для забезпечення плану випуску продукції керівництво комбінату уклало договори з кооперативами на постачання пеналів для губних помад, паперу та картону, через брак склотари випуск шампуню був налагоджений у пластмасових флаконах. Комбінату вдалося значно збільшити випуск високорентабельних видів продукції: одеколонів «Консул», «Сильва», «Лунный камень», «Тет-а-тет», «Русский лес», духів «Ника», кремів-рум’ян «Орхидея» тощо.

На підприємстві 1990 р. працювало 1699 робітників, з 88 спеціалістів, які обіймали керівні посади, вищу освіту мали 73, із 185 спеціалістів з вищою освітою було 71, із середньо-спеціальною – 92.

З 14 травня 1991 р. по 19 грудня 1991 р. ПКК «Алые паруса» входив до Державної корпорації з виробництва лікарняних засобів та виробів медичного призначення «Фарміндустрія». 19 грудня 1991 р. ПКК «Алые паруса» увійшов до складу Держкомітету харчової та переробної промисловості «Укрефірпарфумерагропрому» України.

1991-1993 рр. були досить складні у діяльності комбінату через порушення господарських зв’язків з постачальниками з Росії та іншими країнами колишнього СРСР, постійним підвищенням цін на сировину, відсутністю валютних коштів для закупівлі необхідної продукції. При вирішенні питань постачання сировини з Росії комбінат вимушений був закупати сировину за бартером. Наприкінці 1992 р. положення з платежами для Росії значно погіршилося: Ярославський нафтозавод припинив відвантаження парфумерної олії, Ростовський хімзавод – ланоліну. Найбільш важко було забезпечити роботу миловарного цеху через відсутність імпортного жирового набору використовувалися саломас технічний та харчовий жир. Все це значно вплинуло на виконання показників плану виробництва.

	Одиниці виміру	План	Фактично
Духи	т. шт.	15100	10068
Креми косметичні	т. шт.	24250	20205
Шампуні	т. шт.	14200	6745
Вазелин	т. шт.	13000	2636
Зубні пасти	т. шт.	15200	8564
Крем-пудри	т. шт.	2400	1895
Пудра компактна	т. шт.	2000	1826
Губна помада	т. шт.	14200	14058
Засоби для гоління	т. шт.	3800	3348
Мило туалетне	тн	10000	9396

Незважаючи на труднощі, була проведена реконструкція скловарної пічки, виготовлений та освоєний полуавтомат для фасування кремів у пластмасові банки, введений в експлуатацію склад площею 400 кв. м., налагоджена робота установки з виготовлення зубних паст (Швейцарія). Через фінансові труднощі при розрахунках із країнами СНД, кредиторська заборгованість комбінату за сировину та послуги наприкінці 1992 р. склала 236613 тис. крб. та перевищила заборгованість, що була на початок року у 100 раз.

1993 р. для колективу ПКК «Алые паруса» був також досить складним. На комбінаті був введений аварійний режим використання електроенергії, через перебої з постачанням харчових жирів неодноразово зупиняв роботу цех туалетного мила, акциз на спирт призвів до зростання цін на парфумерно-косметичні вироби, через це повністю припинився експорт продукції до країн СНД, відсутність в Україні виробництва алюмінієвих ронделів для туб призвело до зупинки тубного виробництва та скорочення випуску товарів повсякденного попиту (зубна паста, крем для гоління, дитяча косметика). 1993 р. знизився випуск продукції порівняно з 1992 р., а саме: кремів косметичних на 8.100 тис. шт., зубної пасти на 683 тис. шт., пудри на 300 тис. шт., вазелину на 1.100 тис. шт., засобів для гоління на 1.000 тис. шт., шампуню на 2457 тис. шт., стимуліну на 1883 тис. шт., парфумерних виробів на 15793 тис. шт., мила туалетного було вироблено 4860 тон при потужності цеху 9,0 тис. тон.

Незважаючи на труднощі, комбінат продовжував випускати продукцію високої якості. Цього часу були впроваджені у виробництво пластмасові фільтри для парфумерної рідини, освоєна процесорна установка «Фрима» для виготовлення кремів, виготовлені наливкові пристрої для натискного наливу шампуні (це забезпечувало випуск шампуні підвищеної в’язкості). Комбінатом було зареєстровано п’ять патентів з винахідництва. Кошти, направлені на виплати робітникам комбінату у 1993 р. збільшилися порівняно з 1992 р. у 23,6 разів, у тому числі з оплати праці у 12,8 раз (через неодноразові підвищення розміру мінімальної заробітної плати).

У складний період економічної нестабільності в країні Миколаївський парфумерно-косметичний комбінат «Алые паруса» продовжував працювати, випускав продукцію, налагоджував зв’язки з новими постачальниками сировини та розширював діяльність із збуту продукції.