Згідно з «Довідкою про діяльність підприємства Електромортресту у м. Миколаїв за 25 років 1920-1945 рр.», укладеною 1945 року, Українське підприємство Електромортресту організоване 1920 року на базі діючого з 1914 р. військово-морського будівельного бюро Загальної компанії електрики і підпорядковувалося Народному Комісаріату суднобудівної промисловості Союзу РСР.

У 1920-1921 рр. підприємство брало участь у збудуванні трьох ельпідіфорів, виконувало роботи з добудови ескадрених міноносців типу «Ушаков» і легких крейсерів типу «Адмирал Нахимов».

1923 р. було здано Чорноморському флоту перший ескадрений міноносець «Незаможник», у будівництві котрого брало участь й Українське підприємство Електромортресту.

На початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. підприємство було евакуйоване до м. Астрахань, 1941-1942 рр. мало назву Нижньоволзьке підприємство Електромортресту, 1942-1944 рр. – Верхньоволзьке підприємство Електромортресту. У 1944-1948 рр. – завод № 446 Народного Комісаріату суднобудівної промисловості СРСР, 1949-1959 рр. – підприємство п/с № 2 Міністерства суднобудівної промисловості СРСР, 1960-1965 рр. – дослідний завод № 446 6-го Управління Державного Комітету Ради Міністрів СРСР суднобудування, 1966-1970 рр. – завод проектного бюро “Теплотехнік” Міністерства суднобудівної промисловості СРСР, 1970-1974 рр. – виробничо-технічне об’єднання «Екватор», 1974 р. перейменовано  на виробниче об’єднання “Екватор”, нині - ПАТ «Завод «Екватор».