І.В.Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївська обласна філармонія була організована у 1937 р. та розпочала свою діяльність у 1938 р. [1].

13 липня 1938 року у клубі заводу ім. 61 комунара відбувся перший концерт симфонічного оркестру філармонії під керівництвом Кривицького та виступ хорової капели [2].

Виконавці філармонії проводили також літературно-музичні концерти:  19 серпня 1938 р. у парку заводу ім. Марті був організований концерт за участю симфонічного оркестру та артистів-читців Панова та Тьомкіна за творами А.П.Чехова [3].

Багато відомих колективів та виконавців виступили перед миколаївськими глядачами у довоєнні часи.

Після тимчасової нацистської окупації Миколаївської області філармонія поновила свою діяльність 5 травня 1944 р. Через відсутність приміщення виступи  виконавців проводили на площадках театру юного глядача, саду ім. Петровського, бульвару міста. У стислі строки філармонії було виділено приміщення по вул. Радянська, 4 (на розі вул. Нікольська) та проведено його переобладнання: збудовано велику сценічну естрада, глядацьку залу укомплектовано театральними меблями, придбані музичні інструменти.

15 жовтня 1944 р., у день визволення України від нацистських загарбників та у день відкриття концертної зали - 22 жовтня 1944 р.  філармонією були організовані концерти у новому приміщенні. До складу філармонії на той час входили: симфонічний оркестр кількістю 32 музиканти, жіночий хоровий ансамбль – 35 виконавців, балетна трупа – 14 виконавців, духовий оркестр – 15 музикантів, артисти естради, цирку, театру художніх мініатюр – 7 виконавців, а також солісти з вокалу. У штаті філармонії працювали такі висококваліфіковані артисти, як лауреат Всесоюзного конкурсу артистів естради Ушкова Наталія Георгіївна, солістка Ленінградського ордена Леніна академічного театру ім. Кірова Суховіцина Надія Іванівна. Такий склад виконавців давав змогу виконувати творчі плани за спеціально розробленими та підготовленими тематичними концертами, проводити лекторії для дітей та дорослих глядачів [4].

У 1944-1945 рр. філармонією були запрошені з гастролями до Миколаєва артисти різних жанрів. Через відсутність у місті готелів акторів, що прибували, розміщували у квартирах, які оплачувала філармонія. Миколаївці побачили виступи колективу харківської естради, ансамблю пісні і танцю Чорноморського флоту [5].

Артистами Миколаївської філармонії були проведені тематичні концерти, присвячені О.С.Пушкіну, М.Ю.Лермонтову, А.П.Чехову, І.А.Крилову. У травені – грудні 1944 р. було проведено у м. Миколаїв 212 концертів, по районах області – 178, в інших областях – 80, обслуговано 105 тис. глядачів. Робота у районах Миколаївської області проводилася силами театру художніх мініатюр, двох змішаних концертних бригад та ансамблю балету, який провів тримісячні гастролі по Донбасу, та симфонічного оркестру, який давав концерти у м. Херсон.

Для школярів були дані концерти «Пушкін у художньому слові та пісні», «Героїка Вітчизняної війни» та ін. Всього було проведено 20 концертів у м. Миколаїв та 14 – у районах області.

У 1944 р. також було проведено 176 концертів у військових частинах, для поранених і хворих бійців та офіцерів у шпиталях [6].

Але така кількість виступів та концертів була недостатньою для творчого потенціалу акторів філармонії. У постанові виконкому Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 26 лютого 1945 р. № 889 «Про роботу Миколаївської облфілармонії та Миколаївського українського колгоспно-пересувного театру» відзначалося, що однією з причин незадовільної роботи філармонії була відсутність достатньої кількості музичних інструментів, декорацій тощо. Тому було вирішено: закінчити комплектування симфонічного оркестру у філармонії до 1 червня 1945 р.; зобов’язати директора філармонії Жданова покращити художній репертуар [7].

1945 р. філармонією було дано 1380 концертів, з них у м. Миколаїв – 684, найбільш цікавими з них були тематичні концерти-лекції, присвячені творчості Т.Г.Шевченка та М.В.Лисенка [8].

Незважаючи на те, що у 1946 р. артистами філармонії було проведено 1059 концертів та обслуговано 53410 тис. глядачів, філармонія через незадовільну роботу керівництва знаходилася у тяжкому фінансовому стані – заборгованість із виплати заробітної плати та борги різним установам склали 408 тис. крб. [9].

Протягом 1945-1948 рр. у творчих колективах обласної філармонії відбулися суттєві зміни: до складу хорової капели у 1945 р. увійшли чоловіки (з 47 виконавців 20 – чоловіків, 27 – жінок), цей колектив поновив репертуар та провів 66 концерти; цього ж року був розформований балетний ансамбль. У 1948 р. рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 27 квітня 1948 р. № 636 хорова капела була ліквідована, припинив діяльність і духовий оркестр, таким чином у складі філармонії залишилися лише симфонічний оркестр та естрадна бригада [10].

Велику роботу з музичного виховання глядачів проводив музичний лекторій, що входив до естрадної бригади: у 1949 р. його виконавцями було підготовлено 12 тематичних програм для виступів, з них українській музиці було присвячено 3, а саме: «Українська класична музика», «Українська радянська музика», та «Українська народна та радянська пісня» [11].

1948 р. філармонією було проведено 701 концерт (з них симфонічних  – 112, естрадних – 562,  інших концертів – 27), кількість глядачів склала 137,7 тис; у 1949 р. проведено концертів – 639 (з них симфонічних – 155, естрадних – 462, інших концертів – 22), кількість глядачів – 174,2 тис., у 1950 р. – проведено концертів – 643 (з них симфонічних  – 140, естрадних – 500, інших концертів – 3), кількість глядачів – 178,7 тис., у 1951 р. проведено концертів – 523 (з них симфонічних – 176, естрадних – 352), кількість глядачів – 150 тис. Концерти проводили не лише у приміщенні філармонії, а й у заводських клубах, парках, бульварах, водної станції Миколаєва, на будівельних майданчиках міст [12].

Одним із напрямком роботи Миколаївської обласної філармонії була також організація концертів виконавців, яких направляли з гастрольними виступами Гастрольбюро УРСР та СРСР. Цікаві колективи були запрошені Миколаївською філармонією у 1949 р., серед них: український народних хор під керівництвом Г.Верьовки, танцівники балету Великого театру, ансамбль пісні та танцю УРСР, артисти Ленінградської естради, ансамбль кубанських козаків [13].

1950 р. у складі філармонії перебували: симфонічний оркестр - 45 виконавців, вокалісти – 5, балетна пара, майстри розмовного жанру – 2, артисти музикального жанру – 2 [14].

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР від 12 листопада 1951 р. № 3356 для ремонту будівлі філармонії були асигновані 75 тис. крб., був перекритий залізний дах всієї будівлі, проведені роботи з  настилу паркетної підлоги та сантехнічні роботи [15].

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 22 лютого 1951 р. № 324 було затверджено «Положення про Миколаївську державну обласну філармонію»,  відповідно до якого філармонія підпорядковувалася обласному відділу мистецтв та була самостійною господарською організацією з юридичними правами [16].

У 1951 р. обласна філармонія отримала державні дотації – 600 тис. крб., діяла у власному приміщенні з  глядачевою залою на 554 місця, сценою, що була розрахована на весь склад симфонічного оркестру, двома фойє, службовими приміщеннями. Директором філармонії був Бушуєв Іван Іванович, художнім керівником - Березинський Володимир Андрійович, головним диригентом симфонічного оркестру - Кушніров Леонід Наумович, диригентом - Гак Абрам Михайлович. До складу оркестру входили професійні музиканти. Артисти естрадної бригади також успішно виступали з оркестром філармонії, це Л.Симонова - колоратурне сопрано, Касьяненко – бас, Гречанов – тенор. На той час у філармонії працювали 8 молодих спеціалістів, які закінчили музичні училища або консерваторії у Києві, Одесі та Харкові. Симфонічний оркестр за 11 місяців 1951 р. виконав 258 творів радянських композиторів, 429 – класиків (з них російських – 276, українських – 59, західноєвропейських – 94). Одними з найкращих творів у його виконанні були – фрагмент з балету «Гаяне» А.Хачатуряна,  молодіжний концерт для скрипки з оркестром Д.Кабалевського [17].

Значне місце у репертуарі філармонії займали тематичні концерти, які були присвячені творчості П.І.Чайковського, Л.Бетховена, М.В.Гоголя.

У симфонічному оркестрі репетиційну роботу проводили диригенти, у естрадній бригаді – режисер, з вокалістами займалися три концертмейстера. Філармонія налагодила зв’язки з Миколаївським літературним об’єднанням, місцеві автори писали тексти для виконавців естради та камерної групи.

1952 р. музикально-літературним лекторієм було проведено 106 лекцій-концертів на базі концертного залу філармонії, приміщень залізничного технікуму, педагогічному та кораблебудівному інститутах, у клубах Миколаєва, у райцентрах області. Симфонічний оркестр провів 94 концертів, де були виконані 704 творів радянських композиторів, з них російських композиторів – 427, українських – 154, композиторів республік СРСР 123; 614 – класичного репертуару, з них російської класики – 351, української – 105, західноєвропейської – 158. Для обслуговування сільського населення області оркестр поділявся на 2 групи (по 20 музикантів у кожній). Через відсутність необхідного нотного матеріалу виникали труднощі у роботі з підготовкою нових програм. Філармонією був укладений договір з Московським музичним фондом щодо отримання  у достатній кількості нот. Зазвичай на концертах оркестром виконували фрагменти симфонічних творів, у 1952 р. були виконані повністю п’ята симфонія П.І.Чайковського та п’ята симфонія Л.Бетховена. 1952 р. у філармонії працювали дві артистичні групи: камерна та естрадна. Камерна була створена цього ж року у складі вокаліста-баритона, вокалістів меццо-сопрано, лекторів, акомпаніатора та соліста. Артисти цієї групи проводили лекції-концерти, приймали участь у естрадно-камерних концертах,  виступали з симфонічним оркестром. Естрадна група складалася з вокаліста-тенора, вокалістки з колоратурним сопрано, балетної пари, декламатора та акторів розмовного жанру. Виконавці цієї групи у 1952 р. провели 219 концертів, з них у м. Миколаїв – 136, у населених пунктах районів області – 83, групою було виконано 5062 творів радянських, класичних композиторів та письменників. Значна кількість виконавців філармонії мали спеціальну освіту, так у 1952 р. з вищою спеціальною освітою працювало 7 виконавців, з середньою спеціальною – 34. У 1952 р. концертні виступи акторів філармонії відвідало 132 тис. глядачів [18].

У 1955 р. обласною філармонією було проведено 742 концертів, які відвідали 184 тис. глядачів [19]. Приміщення філармонії на той час знаходилося у аварійному стані. Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 6 жовтня 1954 р. № 1558 «Про асигнування коштів виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих на ліквідацію аварійного стану будинку обласної філармонії» було виділено 143 тис. крб. на капітальний ремонт будівлі [20].

У 1957 р. творчими колективами філармонії було дано 25 шефських концертів (з них - 12 – у залі філармонії, 13 – у військових частинах та на суднах) для воїнів Радянської армії та Військово-Морського Флоту, їх відвідали 12 тис. солдатів, матросів та офіцерів [21].

Для пропаганди музичної культури серед учнів шкіл з початку сезону 1958-1959 рр. у стаціонарному приміщенні філармонії у неділі організовувалися спеціальні денні симфонічні концерти. У 1958 р. із музикантів симфонічного оркестру був створений струнний квартет, який давав концерти у цехах заводів у обідню перерву, у гуртожитках, клубах, бібліотеках. Симфонічний оркестр гастролював у м. Кіровоград. 1958 р. філармонією було проведено 887 концертів (737 – колективами філармонії, 150 – гастролерами) та обслуговано 255 тис. глядачів [22]. Директором філармонії на той час був Іван Сухіна, художнім керівником – заслужений артист Туркменскої РСР Л.Кушніров.

У 1961 р. філармонією було проведено 832 концертів, які відвідало 275,3 тис. глядачів [23].

На початку 60-х років відбулися зміни у складі творчого колективу філармонії: був розформований струнний оркестр, таким чином станом на 1962 р. філармонії мала лише одну музично-літературну лекційну бригаду, яка складалася із струнного квартету, двох солістів-вокалістів (сопрано та баритон) і лектора-читця. Найбільш популярними лекціями-концертами  на той час були: «Українська класична та радянська музика та література», «П.І.Чайковський», «Пісні та вірші грозових літ (Велика Вітчизняна війна)» [24]. У ці роки з концертними програмами до Миколаєва приїжджали артисти Великого театру та академічного театру імені Вахтангова, відбувся концерт відомого піаніста Еміля Гілєльса (музичні старожили Миколаєва пам’ятали його виступи з довоєнного часу) [25].

З 1 січня 1963 р. Миколаївська обласна філармонія була переведена на бездотаційну роботу, прибуток від концертної діяльності був виконаний на 116,4 відсотків (268,1 тис. крб.). У 1963 р. було проведено 1374 концертів, які відвідало 391,3 тис. глядачів [26].

1964 р. до складу філармонії входили такі естрадні колективи: естрадний ансамбль (17 виконавців), естрадна бригада та читець. Естрадний ансамбль у 1963-1964 рр. виступав у районах області, містах України: Львові, Рівно, Івано-Франківську, Чернівцях, Вінниці, Ужгороді та містах Російської Федерації: Волгограді, Куйбишеві, Свердловську, Пермі, Іжевську, Челябінську. Перше відділення програми складали пісні миколаївських авторів, концерти відкривалися піснею «Город на Буге» поета Подольського, музичний керівник ансамблю Б.Веселовський написав пісню на слова артиста ансамблю І.Вавіна «Николаев – город мой», а також пісню на слова М.Лисянського «Города, города». У другому відділенні виконували пісні радянських композиторів [27].

1966 р. Віктор Григорович Андросов, соліст-вокаліст Миколаївської обласної філармонії, за виконання концертної програми був нагороджений Почесною Грамотою ЦК ЛКСМУ [28].

У грудні 1967 р. на Миколаївщині проводився місячник свята мистецтва «Зорі над Бугом», відкриття котрого відбулося 5 грудня  1967 р. у філармонії концертом заслуженої капели бандуристів на чолі з народним артистом СРСР Міньковським. Музично-літературним лекторієм була підготовлена композиція «Співає Україно» [29].

1970 р. філармонією було проведено 1410 концертів (при плані доходів 259,2 тис. крб. виконано 420,5 тис. крб.), протягом 1970 р. були підготовлені нові програми камерним оркестром, лекційною групою, читцями М.Ю.Шепеленко (тематика виступів: «Про красу людську», «Великий і простий», «Сміхом колючим», «Смійтеся, відпочивайте») і Гунарі, знову була організована естрадна група «Багряные бригантины» [30].

1971 р. для організації виїзних концертів на балансі філармонії було три автобуси. Всього було проведено 1600 концертів, з них на стаціонарі – 314, на виїздах – 853, на гастролях – 433, показано на телебаченні – 13. На гастролях у Миколаєві побували такі колективи, як Московський мюзик-хол, державний ансамбль народного танцю Молдавської РСР «Жок», Київський театр оперети, естрадний ансамбль за участю Тимошенко і Березіна (Тарапунька і Штепсель) та багато інших колективів. [31].

1973 р. колектив філармонії був нагороджений дипломом Міністерства культури СРСР, ЦК профспілки працівників культури та ЦК профспілки працівників сільського господарства та заготівок, артистам І.М.Вавіну та В.Г. Андросову присвоєні звання Заслужених артистів УРСР, а директору філармонії Г.С.Іванковському – Заслуженого працівника культури УРСР. Колективами філармонії були приготовлені нові програми: камерним оркестром - «Його величність робочий клас», «Творчі портрети В.Моцарта, П.Чайковського, С.Прокофьєва»; музично-літературним лекторієм – «Я пам’ятаю чудну мить», «У грядуще – новий шаг». Естрадні колективи філармонії «Поющие юнги» з участю Івана Вавіна та «Багряные бригантины» з солістом Віктором Андросовим гастролювали у Донбасі, Придніпров’ї, на Київщині [32].

На 1 січня 1974 р. до складу філармонії входили такі колективи та виконавці: камерний оркестр, був створений у 1969 р., музичний лекторій - створений у 1959 р., дитяча бригада (обслуговувала дитячі заклади) - створена у 1960 р., майстер художнього слова Заслужений артист УРСР Микола Юхимович Шепеленко, чиє ім’я було добре відоме на Миколаївщині (працював з 1958 р., щороку готував нові програми, де звучали вірші миколаївських поетів Е.Январьова, Л.Вороніна, В.Юр’єва, гуморески українських поетів), вокально-інструментальні ансамблі (ВІА): «Поющие юнги» - створений у 1963 р. (на той час мав назву ЕМА – естрадно-молодіжний ансамбль), у 1967 р. отримав свою нову назву) та «Багряные бригантины» - створений у 1970 р., сільська естрадна бригада, що розпочала діяльність у 1973 р., також давав вистави артист Анатолій Ногайцев з естрадною бригадою «Алый вельбот» [33].

У 1975 р. ВІА «Поющие юнги» у складі делегації радянської молоді виступав на фестивалі у німецькому місті Галлє, де у їх виконанні прозвучали пісні про море, корабельний край та українські народні; у 1976 р. ансамбль дав 30 концертів для будівників Амурської магістралі [34].

1977 р. у штаті обласної філармонії налічувалося 104 працівника, з них 64 – члени творчого колективу. Директором філармонії на той час був Заслужений працівник культури УРСР Григорій Семенович Іванковський, художнім керівником – Анатолій Вікторович Чебаненко. У цьому році камерним оркестром філармонії були підготовлені нові програми: «Камерна вокальна музика композиторів-романтиків», «Камерна музика українських радянських композиторів», «Музика композиторів Італії ХІХ ст.» [35].

З 1982 р. філармонія не мала свого концертного залу, працювала за умовами оренди, тобто для проведення виступів артистів необхідно було орендувати концертні площадки [36]. Філармонії було виділено приміщення по вул. Маршала Василевського, 55 у м. Миколаїв, але концерти там не проводилися через відсутність концертної зали.

Артистами філармонія у 1983 р. було дано 1408 концертів, з них на виїзді – 1386 (на той час на балансі установи знаходилося сім автобусів). До складу філармонії входили: камерний оркестр, оркестр народних інструментів, лекторські бригади «Современник», «Колорит», чотири артистичні бригади: дві філармонічні, оригінального жанру та концертна, естрадна група, а також ВІА «Багряные бригантины» [37].

1985 р. склад творчого колективу філармонії дещо змінився: діяли камерний оркестр, камерно-інструментальні ансамблі «Узоры» та «Колорит», філармонічні групи «Современник» та «Поиск», лекційна бригада, дитяча бригада «Калейдоскоп», ВІА «Галс» та «Контакт» [38].

1987 р. святкувався 50-річний ювілей філармонії. Творчими колективами були підготовлені нові програми. Лауреат республіканського конкурсу камерний оркестр «Каприччио» брав участь у республіканському огляді симфонічних та камерних оркестрів, провів гастролі по містах України та Далекого Сходу Росії. Інструментальний ансамбль «Узоры» та естрадні колективи «Скетч», «Галс», «Рейс 19-87» побували з виступами у Ставропольському та Краснодарському краях, Сибіру, Молдавії, у Москві, Ленінграді, Києві. Виконавцями філармонії було проведено 25 шефських концертів для воїнів Радянської Армії та дитячого дому у м. Очаків та 2 концерти, збори з яких були направлені до Радянського фонду культури. Цього року колективами філармонії всього було проведено 1925 концертів ( у тому числі на стаціонарі – 184, на виїздах – 604, на гастролях – 1137), які відвідало 347,2 тис. глядачів [39].

1988 р. у філармонії працювали такі творчі колективи: камерний оркестр «Каприччио» під керівництвом лауреата республіканського конкурсів Олександра Гоноболіна, ансамбль народних інструментів «Узоры», до складу якого входили шість виконавців, був створений інструментальний ансамбль «Ретро» у складі чотирьох виконавців (керівник – лауреат республіканського та дипломант всесоюзного конкурсу Володимир Єрмолов), вокально-інструментальний дует «Скіфія», група сучасної пісні «Современник», група акторів розмовного жанру Романа Кукоіна і Володимира Купенко, у складі якої працював Заслужений артист УРСР Олександр Іванов, група Юрія Бурліна (психологічні експерименти та ілюзійний жанр), автор та виконавець пісень Роман Булгачев, ВІА: «Рейс 19-87» , «Колорит», «Галс», «Фокстрот» [40].

Основну концертну діяльність філармонія проводила на виїздах та гастролях силами концертних груп та естрадних колективів, до складу котрих у 1991 р. увійшли нові колективи: театр мініатюр, шоу-балет. Всього було проведено 1257 концертних виступів, які відвідало 197,6 тис. глядачів [41].

На початку 90-х років ХХ ст. робота філармонії проводилася у складних умовах: бракувало фінансування, складніше було організовувати гастролі в Україні та концерти у населених пунктах Миколаївської області (на балансі філармонії залишилося лише три автобуси). Так, у 1992 р. філармонією було проведено 591 концерт для 160 тис. глядачів, у 1994 р. - 582 концерти, які відвідало 163,6 тис. глядачів, у 1995 р. – 503 концертів для 125,4 тис. глядачів, у 1996 р. – 485 концертів для 125,7 тис. глядачів, у 1997 р. – 446 концертів для 78,9 тис. глядачів [42].

До творчого складу філармонії на1994 р. входили: камерний оркестр «Каприччио»,  інструментальний ансамбль «Узоры», лектор-музикознавець, група «Современник» у складі двох солістів-вокалістів, артисту розмовного жанру та музиканта, дві концертні групи та концертні виконавці (співаки, артисти балету, артист оригінального жанру) [43].

Наприкінці 90-х років змінюють назву деякі старі колективи та з’являються нові: це камерний оркестр старовинної та сучасної музики «АРС НОВА», гурт «Обрій», камерний ансамбль «Вільні козаки».

Кількість концертів у 1999 р. становила 458, глядачів – 75979, у 2000 р. – 327 концертів, 49086 глядачів [44].

2000 р. до складу філармонії входили такі колективи: камерний оркестр «АРС НОВА», ансамбль народних інструментів «Візерунки», гурт «Обрій», камерний ансамбль «Вільні козаки», лектор-мистецтвознавець та концертні виконавці [45].

Безумовно, творчий потенціал виконавців філармонії досить великий, сподіваємося, що вони будуть і у подальшому дарувати шанувальникам музики та вокального жанру Миколаївщини нові музичні композиції. Та врешті вирішиться питання щодо власної сцени Миколаївської обласної філармонії.

Список використаних джерел:

1. Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф. Р-3025, оп. 1, спр. 208, арк. 3.
2. Газ. «Більшовицький шлях» № 162 (221), 13 липня 1938 р., стор. 4.
3. Там саме, № 189 (248), 16 серпня 1938 р., стор. 4.
4. ДАМО, ф. Р-992, оп. 2, спр. 271, арк. 139; ф. Р-2793, оп. 1, спр. 6, арк. 8; ф. Р-3025, оп. 1. спр. 3. арк. 1.
5. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 3, арк. 7; спр. 8, арк. 1; спр. 9, арк. 20.
6. Там саме, ф. Р-992, оп. 2, спр. 271, арк. 140, 142-143.
7. Там саме,  арк.130.
8. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 9, арк. 1.
9. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 12, арк. 5, спр. 14, арк. 10.
10. Там саме, ф. Р-2793, оп. 1, спр. 93, арк. 7; ф. Р-3025, оп. 1, спр. 9, арк. 4; спр. 19, арк.
11. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 26, арк. 6.
12. Там саме, ф. Р-2793, оп. 1, спр. 86, арк. 23, 28, 61.
13. Там саме,  ф. Р-2793, оп. 1, спр. 93, арк. 9; ф. Р-3025, оп. 1, спр. 26, арк. 8.
14. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 32, арк. 3.
15. Там саме, ф. Р-992, оп. 6, спр. 41, арк. 88.
16. Там саме, спр. 148, арк. 39-40.
17. Там саме, ф. Р-2793, оп. 1, спр. 93, арк. 21, 18-19, 10.
18. Там саме, спр. 86, арк. 31-37, 48, 57.
19. Там саме, спр. 62, арк. 17.
20. Там саме, ф. Р-992, оп. 6, спр. 1097, арк. 162.
21. Там саме, ф. Р-3025, оп. 1, спр. 76, арк. 1.
22. Там саме, спр. 94, арк.32- 33.
23. Там саме, спр. 114, арк. 19.
24. Там саме, спр. 136, арк. 27.
25. Там саме, спр. 143, арк. 6, 8.
26. Там саме, спр. 144, арк. 1.
27. Там саме, спр. 134, арк. 1-2.
28. Там саме, спр.157 арк. 10, 23.
29. Там саме, спр. 179, арк. 1.
30. Там саме, спр. 201, арк. 10; спр. 205, арк. 1-2).
31. Там саме, спр. 208, арк. 3-4.
32. Там саме, спр. 246, арк. 1-2.
33. Там саме, спр. 265, арк. 50; спр. 289, арк. 1; спр. 291, арк. 3.
34. Там саме, спр. 279, арк. 6, спр. 292, арк. 2.
35. Там саме, спр. 310, арк. 1-2.
36. Там саме, спр. 415, арк. 15.
37. Там саме, спр. 364, арк. 32, 56.
38. Там саме, спр. 373, арк. 31.
39. Там саме, спр. 385, арк. 22-24.
40. Там саме, спр. 390, арк. 25.
41. Там саме, спр. 403, арк. 10-11.
42. Там саме, спр. 415, арк. 15; спр. 415, арк. 15; спр. 423, арк. 13; спр. 428, арк. 10; спр. 434, арк. 6; спр. 440, арк. 7.
43. Там саме, спр. 424, арк. 2.
44. Там саме, спр. 441, арк. 2-3; спр. 456, арк. 10.
45. Там саме, спр. 457, арк. 2-3.