У кожного міста – своя духовна атмосфера. Вона складається з історичних фактів, традицій, звичаїв, легенд тощо. Духовна атмосфера Миколаєва пройнята вічно живою легендою про героїчний подвиг 68 моряків та солдатів десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського.

Наприкінці березня 1944 р. військам 6-ї, 5-ї ударної, 28-й армій та 2-го гвардійського механізованого корпусу був відданий наказ перейти в наступ у район м. Миколаїв. 26 березня почалася Одеська операція військ 3-го Українського фронту й Чорноморського флоту. Для надання допомоги наступаючим із фронту військам у визволенні Миколаєва командувач 28-ї армії генерал-лейтенант А.Гречкін наказав висадити у Миколаївському порту десант морської піхоти з метою зав’язати бій у тилу німецько-фашистських військ, викликати паніку, відволікти частину сил противника. Виконання завдання було покладено на 384-й окремий батальйон морської піхоти. Для десанту відібрали 55 найкращих вояків, командувачем загону призначили Костянтина Федоровича Ольшанського.

У ніч на 26 березня 1944 р. розпочалася бойова операція десанту. Морські піхотинці потай висадилися у торгівельному порту, зняли вартових, і, розташувавшись у кілької будинках, організували кругову оборону у районі елеватора. Далі поступово, година за годиною, розгортався бій. Противник уводив у бій артилерію, міномети, танки, використовував вогнемети та димові шашки. Десантники зазнавали тяжких втрат, але завдання було – відстрілюватися до останнього.  Перестрілка тривала до ранку 28 березня, коли 61-а гвардійська й 243-а стрілецька дивізії зі складу 6-ї армії форсували ріку Інгул, і ввірвалися у Миколаїв з північної частини.  Майже одночасно зі сходу у місто ввійшли частини 5-ї ударної армії, з півдня у місто вступили війська 28-ї армії й 2-й гвардійський механізований корпус.

Із десанту на той час залишилося 11 осіб, усі поранені та обпалені. Пізніше зі шпиталю повернулися шестеро…

За офіційним повідомленням командира батальйону майора Ф.Є.Котанова "... загін старшого лейтенанта Ольшанського за дві доби відбив 18 атак супротивника, вивів з ладу понад 700 гітлерівців, знищив кілька танків і гармат супротивника, посіяв паніку в тилу ворога, перешкодив знищенню порту й елеватора".

Батьківщина високо оцінила подвиг ольшанців: усім було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Загиблих десантників поховали у місті,  східній стороні площі ім. Леніна.