Огляд фонду „Аркас Микола Миколайович – український композитор, голова товариства «Просвіта»”

Print

Наталія Петрівна Нікольчук,
головний спеціаліст
відділу інформації та
використання документів
державного архіву
Миколаївської області

У державному архіві Миколаївської області знаходиться на зберіганні особовий фонд „Аркас Микола Миколайович – український композитор, голова товариства «Просвіта»”, документи котрого за 1891-1909, 1912 роки представлені 28 справами фонду 468.

Аркас Микола Миколайович народився 7 січня 1853 року у м. Миколаїв у родині миколаївського військового губернатора та головного командира Чорноморського флоту і портів М.А.Аркаса. Навчався у Петербурзькому аристократичному навчальному закладі закритого типу – училищі правознавства, закінчив Одеську приватну гімназію, Новоросійський університет.

 

Протягом 1877-1885 років М.М.Аркас зробив блискучу військову кар'єру, дослужився до ад'ютанта командира Чорноморського флоту. З 1886 по 1895 рік М.М.Аркас обіймав посаду мирового судді у Херсоні.

 

Визначну роль у житті М.М.Аркаса відіграло його знайомство у студентські роки з видатним митцем українського театру М.Л.Кропивницьким. Ще замолоду Микола Миколайович брав участь у виставах "Одеського нового театру". Починаючи з студентських років М.М.Аркас вивчав культуру українського народу і популяризував її серед широких верств населення. Записував народні пісні, захоплювався кобзарським мистецтвом. Кобзарів і бандуристів запрошував до Миколаєва з усієї України, оселяв їх у своєму домі.

Першу оперу на шевченківський сюжет створив саме М.М.Аркас. І хоча опера "Катерина" залишилася єдиною у творчому доробку М.М.Аркаса – композитора,         музикознавець Л.С.Кауфман ставить його на визначне місце в історії українського музичного мистецтва: «... його опера «Катерина» - це відгук справжнього патріота на потребу створення національної опери для народної сцени». В українському музичному репертуарі на той час були вже опери С.Гулака-Артемовського і М.Лисенка.

На початку XX століття у М.М.Аркаса з'явилася нова сфера творчих пошуків: він почав вивчати історію України, знайомитися з документальними джерелами, а також з друкованим доробком професійних істориків. Результатом глибокого вивчення історії України стала праця "Історія України-Русі".

1907 року М.М.Аркас створив у м. Миколаїв просвітницьку організацію  "Просвіта", котра була третім (однаково любим, як і два інші – "Катерина" та "Історія України-Русі") дітищем М.М.Аркаса, і коштувала йому не тільки значних матеріальних витрат, а й здоров'я. Адже царська влада на діяльність українських "Просвіт" дивилася з підозрою, а учасників їх так чи інакше переслідувала. Не уникнув цього й М.М.Аркас, не зважаючи на свої високі чини і звання, здобуті на державній службі.

Помер Аркас Микола Миколайович 13 (26) березня 1909 року, у розквіті сил, сповненим нових творчих задумів, що залишились нездійсненими.

Із 28 справ 26 справ містять листування, дві інші – це рукопис книги «Історія України-Русі», укладеної М.М.Аркасом [1], та рахунки й розписки М.М.Аркаса [2].

У справах 2-26 знаходяться листи, надіслані М.М.Аркасу:

- письменником М.К.Вороним з проханням надіслати екземпляр опери «Катерина» [3];

- письменником Б.Д.Грінченком – з проханням матеріально сприяти розвиткові виданню українських книг, про кошти на переклад п’єс [4];

- Д.Дорошенком із запрошенням М.М.Аркаса  до співробітництва[5];

- редактором книги «Історія України-Русі» В.Н.Доманицьким: сорок п’ять листів відносно друку книги [6];

- драматургом М.Л.Кропивницьким (дев’ять листів) про п’єсу «Катерина», привітання з успіхом її постанови [7];

- композитором М.В.Лисенком: два листи про обговорення музикальної діяльності та творів, написаних українською мовою [8];

- інспектором класів Полтавського інституту благородних дівиць Г.І.Маркевичем з проханням надіслати екземпляр опери «Катерина»;  керівником музичних класів Одеського відділення Російського музичного товариства П.Г.Молчановим з проханням надіслати портрет М.М.Аркаса;  актрисою Ф.Ю.Панченко з повідомленням про її хворобу та проханням допомогти її матеріально [9];

- літератором Ф.П.Матушевським (два листа) про хворобу В.М.Доманицького [10];

- редактором історичного журналу «Київська старина» В.Науменком з порадами стосовно написання книги «Історія України-Русі» українською мовою [11];

- бібліотекарем Одеської «Просвіти» А.В.Нікольським з подякою за посилку, відгуком на книгу «Історія України - Русі» та п’єсу «Катерина», а також з проханням будь-якої музичної речі від їх автора [12];

- кобзарем Т.М.Пархоменком з подякою за фотокарки та повідомленням про проведення концерту у Новому Бузі, про зустріч у м. Київ з Є.Х.Чиколенком, з проханням дозволити влаштувати концерт у Миколаєві  [13];

- артистом М.Садовським з подякою за афішу опери «Катерина»[14];

- В.Степаненком (дев’ятнадцать листів) із обговорюванням книги «Історія України-Русі» та опери «Катерина» [15];

- режисером товариства малоросійських акторів О.З.Сусловим з проханням поставити оперу «Катерина» у м. Харків [16];

- видавцем М.Череповським, власниками музичних магазинів А.Б.Гутхейль  та  Л.Ідіковським  про передачу до цензури опери «Катерина» [17];

- редактором газети «Рада» Є.Х.Чиколенком (двадцять листів) про заборону та дозвіл видання творів українською мовою [18];

- лікарем А.К.Фоменко про видавання книжок українською мовою [19];

- Г.М.Хоткевичем про книгу «Історія України-Русі», про кошти на її видання [20];

- І.Цолі, Д.Мордовцем., В.Козловським, А.А.Русовою, Р.Сембратовичем, Н.Самойловою, С.Єфремовою та А.Потоцьким щодо цензурування та друку книги «Історія України-Русі» [21];

- Одеським товариством взаємодопомоги морякам торгівельного флоту про створення товариства та обрання М.М.Аркаса його почесним членом  [22];

- Полтавським міською головою із запрошенням прибути на відкриття пам’ятника  І.П.Котляревському [23].

У справі № 27 знаходяться листи, надіслані різними особами членам родини М.М.Аркаса про книгу "Історія України-Русі", створення товариства «Просвіта» у м. Київ [24].

У справах 2 та 16 знаходяться листи, написані М.М.Аркасом композитору М.В.Лисенку, Є.Х.Чіколенку, літератору Ф.П.Матушевському, диригенту Одеського оперного театру П.Прібику про музичні твори, їх постановку  [25].

У справі 28 є розписка В.Доманицького, надана М.М.Аркасу 6 листопада 1907 року про отримання грошей за редагування книги "Історія України-Русі", та рахунок М.Груль про кошти за переписку клавіру опери «Катерина» [26].

За радянських часів документи фонду М.М.Аркаса перебували на таємному зберіганні і лише 1989 року були розсекречені. Сьогодні вони є цінним джерелом для наукових досліджень.

___________________________________________

Використані джерела:

  1. ДАМО,  Ф. 468, оп. 1,  спр. 1 арк.1-330.
  2. Там саме, спр. 28, арк. 1-2.
  3. Там саме, спр. 3, арк. 1-3.
  4. Там саме, спр. 4, арк. 1-12
  5. Там саме, спр. 5, арк. 1.
  6. Там саме, спр. 7, арк. 1-125.
  7. Там саме, спр. 8, арк. 1-16.
  8. Там саме, спр. 9, арк. 1-3.
  9. Там саме, спр. 10, арк. 1-5.
  10. Там саме, спр. 11, арк. 1-4.
  11. Там саме, спр. 12, арк. 1-4.
  12. Там саме, спр.14, арк. 1-9.
  13. Там саме, спр. 15, арк. 1-4, 4 зв.
  14. Там саме, спр. 17, арк. 1-2.
  15. Там саме, спр. 18, арк. 1-23.
  16. Там саме, спр. 19, арк. 1-4.
  17. Там саме, спр. 20, арк. 1-4.
  18. Там саме, спр. 21, арк. 1-45.
  19. Там саме, спр. 22, арк. 1-14.
  20. Там саме, спр. 23, арк. 1-10.
  21. Там саме, спр. 24, арк. 1-13);
  22. Там саме, спр. 26, арк. 8, 8 зв.
  23. Там саме, спр. 26, арк. 7.
  24. Там саме, спр. 27, арк. 1-12.
  25. Там саме, спр. 2, арк. 1-28; спр. 16, арк. 1-5.
  26. Там саме, спр. 28, арк. 1-2.
 

Пошук