Валентина Рябчинська,
провідний спеціаліст
відділу інформації та
використання документів
Державного архіву
Миколаївської області

У державному архіві Миколаївської області знаходиться на зберіганні цікавий фонд «Українське товариство «Просвіта», документи якого за 1905-1924 роки представлені 43 справами за першим описом та 3 справами за другим описом.

«Просвіта» – українське  культурно-просвітницьке товариство. Вперше така організація виникла на у Львові в 1868 році. Потім подібні об'єднання були створені у Києві, Полтаві, Катеринославі, Одесі та інших містах. Тільки у 1906 році «Просвіти» були відкриті в Лубнах, Житомирі, Єлисаветграді, Олександрії та інших містах.

 

Мета товариства фіксувалась в § 1 статуту: «Товариство має на меті допомогти розвитку української культури і першим чином просвіті українського народу. Товариство має на меті видавати книжки, журнали, часописи українською мовою; впроваджувати публічні лекції, загально-просвітні курси, спектаклі, вечори, концерти; відкривати школи, дитячі будинки, бюро праці, просвітні і добродійні заклади» [1].

 

У Миколаєві «Просвіта» була створена 1907 року за ініціативою відомого українського композитора, історика і громадського діяча Миколи Миколайовича Аркаса – сина особистого друга Олександра II генерал-ад'ютанта, адмірала Миколи Андрійовича Аркаса, котрий у 1871-1881 роках був головнокомандувачем Чорноморського флоту і миколаївським військовим губернатором.

Під керівництвом М.М.Аркаса миколаївська «Просвіта» розгорнула досить плідну культурно-освітню діяльність, виступала за впровадження української мови як мови викладання предметів у школі. М.М.Аркас покладав надзвичайно великі надії саме на «Просвіти», як такі, що мають виконати місію просвітництва українського народу.

Основною метою діяльності «Просвіти» було затвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

За сприяння миколаївського градоначальника, контр-адмірала В.Зацаренного [2] урочисте відкриття українського товариства «Просвіта» відбулося 25 лютого 1907 року, де М.М.Аркас виголосив промову  [3].

На зборах, які відбулись цього ж дня, зі 150 присутніх обрали раду (правління) товариства, до складу якої ввійшли: М.М.Аркас – голова, А.В.Крижанівський – товариш голови, Є.Т.Литвин – секретар, С.І.Гайдученко, Є.М.Маковський – члени ради (правління), І.І.Скляр – скарбник. Кандидатами в члени правління обрані: П.В.Дюмін, О.І.Кремнєв, М.П.Местаргазі, М.П.Овчаренко. До ревізійної комісії увійшли Є.М.Маковський, П.А.Скляр, П.Г.Каракаєва [4].

Були затверджені статути: самого товариства [5], товариства шкільної освіти [6], хорового гуртка [7], педагогічної школи [8], а також визначено склад товариства «Просвіта» на 1907 рік [9].

Протягом року було надано звіт про діяльність товариства [10], список членів хорового гуртка товариства «Просвіта» [11], реєстр книг, які числились за товариством [12] та реєстр замовлених книг [13].

Перший захід товариства був присвячений великому українському поетові – вечір пам’яті Т. Шевченка відбувся у театрі Я. Шеффера. Було прочитано реферат про творчість Тараса Шевченка, виконані кантата «Б’ють пороги», друга дія опери «Катерина», драма «Невольник» та живі картини [14].

Усвідомлюючи потребу поширення українознавчих курсів та існування україномовних початкових шкіл на загальнодержавному рівні, південні «Просвіти» неодноразово зверталися за допомогою до державних та громадських установ. Так, миколаївські просвітяни у 1908 р. надіслали члену Державної Думи профессору І.В. Лучицькому листа, в якому висловили своє бажання добиватися українізації школи [15]. Крім того, подібні листи з проханням запровадити кафедри з вивчення української мови у вищих навчальних закладах та створити школи з українською мовою викладання були надіслані до Петербурзької української громади [16] та Празького всеслов’янського студентського з’їзду [17].

Поширювати українське слово просвітяни намагалися через різноманітні друковані видання. Ця функція покладалася на книгарні, книгозбірні, читальні. У справі  № 1 за першим описом зібрано відомості про особовий склад та обов’язки членів відділу книгарні товариста [18]; протоколи засідань відділів книгарні [19]; наказ українського товариства «Просвіта» сполученим відділам книгарні та книгозбірні про розповсюдження національної самосвідомості народу [20]; реєстр друкованих видань бібліотеки та читальних залів [21], а також рахунки надісланих та придбаних товариством книг [22]. У справі 3 за першим описом зібрано звіти відділу книгозбірні за 1907-1910 роки [23] та звіти про діяльність книгарні за ті ж самі роки [24]. Крім того, миколаївські просвітяни поширювали у містах і селах навчальну, художню, історичну літературу рідною мовою, налагоджували системний обмін книжковими новинками з товариствами «Просвіта» з інших міст [25].

Значну роль у своїй роботі миколаївська «Просвіта» відводила лекційній діяльності. Протягом 1908 р. М.М.Аркас читав лекції з історії України, доносив до громадськості міста інформацію про Запорозьку та Задунайську Січі, козацтво, прагнув ознайомити миколаївців із такими визначними постатями, як І.П.Котляревський, М.К.Заньковецька, І.К.Карпенко-Карий, Б.Хмельницький. Своїми лекціями намагались будити національну свідомість у мешканців міста й інші члени «Просвіти» [26].

Для бажаючих улаштовували курси слухачів українознавства [27]. Всього нараховувалось 46 осіб, які прагнули знати історію своєї країни, народу, його мову, культуру та звичаї [28].

Активно впроваджувалися у практику музично-літературні вечори, котрі широко анонсувалися серед населення. Так, рада товариства організувала шевченківській вечір; заздалегідь по місту були розвішані оголошення, надруковані українською мовою [ 29].

У 1907-1908 рр. було проведено кілька сімейних вечорів із метою прищеплення дітям рідної мови та вшанування народних традицій [30].

З метою відродження національних традицій «Просвіта» проводила народні гуляння, одне з них: «Сорочинський ярмарок», відбулося 19 липня 1909 р. і присвячувалося сотій річниці від дня народження М.В.Гоголя [31]. Цього ж року були затверджені програми вечорів з танцями, які підготувало товариство «Просвіта». Починаючи з січня були поставлені такі вистави: «Катерина», «Запорожець за Дунаєм», історична драма «Бондарівна», жарт «Панна Штукарка», комедія «Мартин Боруля», драма «Арсен Яворенко», жарт «Піймав облизня», драма «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», опера «Наталка Полтавка», драма «Бурлака», також на вечорах читали вірші відомих українських поетів та виконувалися пісні [32].

У справі 20 (оп. 1) зібрані програми вистав, які організовувало товариство «Просвіта» 1911 року: «Хатня революція», «Жидівка вихрестка», «Наймичка», «По ревізії», «Поперед спитайся, а тоді й лайся», «Назар Стодоля», «Дай серцю волю – заведе у неволю», «Панна Штукарка», «Каїн та Авель», «Як вони женихалися», «Бувальщина», «Дячиха», «Сто тисяч» [33], «Сватання» [34], «Трагік з примусу» [35], «Крути та не перекручуй», «Нахмарило», «Батраки», «За двома зайцями», «Безталанна», «Нещасне кохання», «Пан Штукаревич», «Недолюдки», «Артист», «Олеся» [36]; програма вечора, присвяченого пам’яті Т.Г. Шевченка (було поставлено вистави «Назар Стодоля» та «Невольник») [37], програма вечора, присвяченого пам’яті М.М.Аркаса (було поставлено виставу «Катерина») [38].

1912 року була затверджена програма вистав «Батраки» та «Миротворці», поставлених українським товариством «Просвіта» [39].

Товариство «Просвіта» проводило концерти для поранених у  шпиталях при миколаївських суднобудівних заводах «Наваль» і «Руссуд». 24 квітня 1916 року було поставлено драму Т.Шевченка «Назар Стодоля» та комедію «Як вони поженихалися», а також проведено вечорниці [40], 19 червня 1916 року – водевіль «Пропечатали». [41]

3 липня 1916 року відбулося народне гуляння «Ніч під Івана Купала», де було поставлено народні сцени та проведені ігри: «Король», «Зайчик», «Обряд в ніч під Івана Купала», «Бандурист» [42].

Справа 42 (оп. 1) містить програми літературно-музичних вечорів та вистав за 1908-1920 рр. [43].

Останній Шевченківський вечір у Миколаєві за участі Миколаївської «Просвіти» відбувся у приміщенні клубу 10 березня 1924 року [44].

Справи 1, 3, 4, (оп. 2) містять вирізки з газет про діяльність товариства [45].

Із доповіді ради товариства «Просвіта» за 1909 рік на підставі звіту про прибутки-видатки було зроблено висновок, що «зацікавленість до вечорів з боку громадян зросла» [46]. У звіті товариства за той же рік було описано діяльність відділів та склад товариства до якого увійшли: довічні члени: М.М.Аркас, Н.В.Кудрявцева, Т.М.Юріцина, О.М.Псіол; почесні члени: С.І.Гайдученко, О.І.Аркас, а також список дійсних членів товариства [47].

Справа 17 (оп. 1) містить документи за 1910-1911 роки, а саме: звіт про діяльність товариства за 1910 р. [48], склад товариства за 1910 р. [49] та за 1911р. [50], звіт про прибутки-видатки за 1910 р. [51], звіт українського товариства «Просвіта» та комісії, призначеної загальними зборами для вирішення питання про винаймання приміщення для товариства [52], звіт товариства загальному зібранню членів, в якому наголошувалося про нестабільне матеріальне положення [53], звіт про діяльність товариства за 1911 р. [54], звіт ради товариства [55], реєстр осіб, запропонованих загальним зібранням для балотування у члени ради та ревізійну комісію [56], звіт книгозбірні товариства за 1911 р. [57] , а також протоколи зібрання ради товариства «Просвіта» за 1911 рік [58].

Справа 22 (оп. 1) містить протоколи зібрань ради товариства «Просвіта» за 1912 р. [59]; справа 23 (оп.1) – відомості про склад товариства до якого увійшли: почесний і довічний член: О.І.Аркас; почесний член: С.І.Гайдученко; довічні члени: Т.М.Юріцина, О.М.Псіол, Н.В.Кудрявцева, а також список дійсних членів товариства [60].

Справа 24 (оп. 1) містить протоколи загального зібрання членів українського товариства «Просвіта» за 1913 р. [61] та доповідь ревізійної комісії про обревізування звітів за 1911 та 1912 рр. [62].

Зібрана документація за 1915 р.: протоколи зібрання ради товариства [63]; реєстр членів товариства [64]; звіт книгарні про продаж книг [65]; реєстр майна українського товариства «Просвіта», перевіреного ревізійною комісією, яке лишалось на 1916 р. [66]; протокол ревізійної комісії про обревізування книг, грошей, грошових документів, рухомого майна, книгозбірні та книгарні товариства, а також звітів про прибутки-видатки ради за 1914-1915 рр. [67]; звіт про прибутки (від членських вкладів, від проведення вечорів та гулянь) та видатки (за оплату помешкання, паливо, освітлення, оплату стипендій) [68].

Серед документів, датованих 1916-1918 рр., є протоколи зборів членів  товариства [69]; реєстр його членів за 1916 р. [70]; звіт ради товариства [71]; протоколи зібрань ради [72]; протоколи зібрань українського організаційного комітету [73]; протоколи засідань ради хору та хорової секції [74]; звіт ради за 10 років існування товариства «Просвіта» [75].

На загальних зборах членів товариства «Просвіта» від 10 липня 1917 року було ухвалено рішення про приєднання до революції і підтримку Центральної Ради [76], а в резолюції від 6 серпня 1917 року ухвалено: «просити Центральну Раду твердо стояти на Статуті Генерального Секретаріату і рішуче вимагати від Тимчасового Уряду затвердження цього Статуту» [77].

1918 року було проведено надзвичайні загальні збори, де обговорено матеріальне становище товариства, збитки, вибори нової ради і ревізійної комісії та ін. [78].

Документація за 1918-1919 рр. представлена протоколами засідань ради товариства [79], звітом про прибутки-видатки товариства [80], книгою реєстрації читачів бібліотеки [81].

У 1920-1921 рр. було затверджено статут губернського українського товариства «Просвіта» у Миколаєві [82], складено списки цінних книг [83], майна, канцелярського приладдя, придбаного книгарнею [84]. Також були зібрані акти ревізійної комісії [85] і рахунки товариства [86].

Українське товариство «Просвіта» вело активне листування з Миколаївським середнім механіко-технічним училищем щодо вирішення питань про виділення стипендій, надання допомоги учням, участі у благодійному вечорі на користь учнів [87]; з управлінням взаємно-суспільної допомоги тим, хто займається ремісництвом щодо винаймання приміщення, щодо участі у виставі [88]; з агентом Союзу драматичних та музичних письменників м. Миколаєва, помічником начальника Миколаївської поштово-телеграфної контори П.А.Піотровським [89]; з радою старшин Миколаївського зібрання щодо надання приміщення [90]; з Миколаївською міською управою [91]; з управлінням благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг [92]; з миколаївським градоначальником (щодо підтвердження нарахування грошової суми для фонду благодійної організації при Штабі Верховного Головнокомандувача, надання дозволу на проведення народного концерту) [93] ; з миколаївським міським управлінням [94]; з товариством «Краєвий союз» щодо проведення І Всеукраїнського кооперативного конгресу у 1910 році [95] та щодо запрошення на хліборобську виставу до м. Стрий [96]; з управлінням товариства любителів природи щодо надання хору для проведення гуляння [97]; з Миколаївським поліцмейстером [98]; з Миколаївським відділом Імператорського російського технічного училища щодо звільнення приміщення товариством по закінченню терміна дії договору [99]; з директором миколаївського Олександрівського реального училища щодо нарахування коштів на стипендію ім. Т.Г. Шевченка [100]; з дирекцією Миколаївської громадської бібліотеки з приводу надання книг українською мовою до відділу бібліотеки товариства [101]; з редакцією журналу «Українське життя» про комісійний розрахунок за книги за 1914-1915 рр. [102].

Справа 39 (оп. 1) містить плани залу Миколаївського міського зібрання, театру Шеффера та міського бульвару [103], а справа 40 (оп.1) – зразки слов’янської письменності [104] та портрети царів [105].

Вагомий внесок у процес формування самосвідомості українського народу зробило українське товариство «Просвіта». Просвітяни опікувалися духовним надбанням нації, національною свідомістю українського народу, пропагували ідеї Української державності, віковічних цінностей народу.

За радянських часів доступ до документів товариства був обмежений. У 1989 році фонд 206 було розсекречено і документи товариства стали доступними для досліджень прийдешніх поколінь.

______________________________________

Бібліографія:

1. ДАМО, Ф. 206, оп.1, спр. 5, арк. 172-173, 200-201; спр. 28, арк. 30-32.
2. Там саме, спр. 6, арк. 9, 9зв., 10.
3. Там саме, арк. 43,43зв., 44.
4. Там саме, арк. 35, 35зв.
5. Там саме, спр. 5, арк. 32-35зв.; спр. 6,арк. 1-8зв., 28-34.
6. Там саме, спр. 5, арк. 3-6.
7. Там саме, спр. 10, арк. 155-155зв.
8. Там саме, спр. 5, арк. 8-16зв.
9. Там саме, спр. 5, арк. 135зв.
10. Там саме, спр. 5, арк. 135.
11. Там саме, спр. 5, арк. 42.
12. Там саме, спр. 5, арк. 182-183.
13. Там саме, спр. 5, арк. 185-188зв.
14. Там саме, спр. 6, арк. 59-60зв.
15. Там саме, спр. 2, арк. 16-16зв.
16. Там саме, спр. 2, арк. 63.
17. Там саме, спр. 2, арк. 76.
18. Там саме, спр. 1, арк. 3.
19. Там саме, спр. 1, арк. 5.
20. Там саме, спр. 1, арк. 6,6зв.,7; спр. 6, арк. 75,75зв.,76.
21. Там саме, спр. 1, арк. 1-2.
22. Там саме, спр. 1, арк. 17, 17зв., 20, 25-26, 28, 28зв., 32, 32зв., 38, 48, 50, 52-53, 59-60, 54, 54зв., 58, 58зв., 65, 65зв., 67, 67зв., 71, 71зв., 72, 75, 78, 78зв., 79, 82; спр. 3,арк. 6,6зв.
23. Там саме, спр. 3, арк. 1зв.,2,3зв,4,4зв.,7зв.,8.
24. Там саме, спр. 3, арк. 11, 11зв., 16зв., 17, 17зв., 18, 18зв., 19,19зв., 20, 21, 21зв., 22, 22зв., 23, 23зв., 24, 24зв.
25. Там саме, спр. 2, арк. 8, 19,19зв., 42,42зв.,90, 95,95зв., 100,100зв.; спр. 6, арк. 61,72,72зв.,73,73зв.,74,153.
26. Там саме, спр. 9, арк. 1-7.
27. Там саме, спр. 5, арк. 176.
28. Там саме, спр. 5, арк. 203,203зв.
29. Там саме, спр. 7, арк. 2,2зв., 3,3зв., 4,4зв, 5,5зв., 6,6зв., 7-13, 16-21.
30. Там саме, спр. 6, арк. 138,145,145зв.; спр. 7, арк. 14,14зв.,15.
31. Там саме, спр. 10, арк. 104,104зв.,105; оп. 2, спр. 1, арк. 34.
32. Там саме, спр. 12, арк. 4, 5, 6, 7, 8, 8зв., 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 23зв., 25, 26, 26зв., 27, 28, 29, 30, 31, 32, 34.
33. Там саме, спр. 20, арк. 1-9.
34. Там саме, спр. 20, арк. 14.
35. Там саме, спр. 20, арк. 16.
36. Там саме, спр. 20, арк. 25-29, 32-38, 40-41.
37. Там саме, спр. 20, арк. 10, 13.
38. Там саме, спр. 20, арк. 11, 15.
39. Там саме, спр. 23, арк. 73.
40. Там саме, спр. 28, арк. 21-22.
41. Там саме, спр. 28, арк. 109.
42. Там саме, спр. 29, арк. 39.
43. Там саме, спр. 42.
44. Там саме, спр. 38, арк. 1-1зв.
45. Там саме, оп.2, спр. 1,3,4.
46. Там саме, спр. 15, арк. 1,1зв.
47. Там саме, спр. 15, арк. 2, 2зв., 3,3зв., 4, 4зв., 5-5зв.,6.
48. Там саме, спр. 17, арк. 1,1зв.,2.
49. Там саме, спр. 17, арк. 3,3зв.,4.
50. Там саме, спр. 17, арк. 4зв.
51. Там саме, спр. 17, арк. 5,5зв.
52. Там саме, спр. 17, арк. 6-7зв., 10-11.
53. Там саме, спр. 17, арк. 11зв.-13.
54. Там саме, спр. 17, арк. 14,15,16,16зв.,17,17зв.,18,19,20.
55. Там саме, спр. 19, арк. 5,5зв.,6,6зв.,7,7зв.
56. Там саме, спр. 19, арк. 8.
57. Там саме, спр. 19, арк. 13зв.,14.
58. Там саме, спр. 18, арк. 1,2,2зв., 4,4зв., 5,6,7,8,9,10,10зв., 11,12,13,14,14зв., 15,16,16зв.,17,18,19,20,20зв.,21,22,24,24зв.,25,26,27,27зв.,28,29,30,31; спр. 19, арк. 1,1зв.,2.
59. Там саме, спр. 22, арк. 1, 2, 3, 3зв., 4, 5, 5зв., 6, 7, 7зв., 8, 9,10 ,10зв., 11, 12, 13, 14, 14зв.
60. Там саме, спр. 23, арк. 55.
61. Там саме, спр. 24, арк. 2, 2зв., 3, 3зв., 4, 4зв., 6, 6зв., 7, 8, 8зв., 10, 10зв., 11, 12, 13зв., 14, 15, 15зв., 16, 17, 17зв., 18, 19, 19зв., 21, 21зв., 22, 22зв., 23,23зв.
62. Там саме, спр. 24, арк. 1.
63. Там саме, спр. 26, арк. 17, 17зв., 18, 18зв., 20, 20зв., 21, 21зв., 22; спр. 27, арк. 2, 2зв., 3, 4, 4зв., 5, 6, 6зв., 7, 8, 8зв., 9, 10, 10зв., 11, 12, 12зв., 13, 14, 14зв., 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 23зв.
64. Там саме, спр. 26, арк. 40,40зв.,83,83зв.,84,84зв.
65. Там саме, спр. 29, арк. 1-16.
66. Там саме, спр. 29, арк. 25,25зв.,26,26зв.,27,27зв.
67. Там саме, спр. 26, арк. 23; спр. 28, арк. .1,1зв.,2,3,3зв.,4,5,5зв.,6.
68. Там саме, спр. 26, арк. 41,41зв.,42,76,76зв.,77,77зв.,78,79,79зв.,80,81,81зв.,82.
69. Там саме, спр. 28, арк. 11,11зв.,12,12зв.,13,13зв.,14; спр. 30, арк. 49,51зв.,52,66.
70. Там саме, спр. 28, арк. 78,78зв.,79.
71. Там саме, спр. 28, арк. 83, 83зв., 84, 84зв., 85, 85зв., 86, 86зв., 87, 87зв., 88, 88зв., 89, 89зв., 90.
72. Там саме, спр. 30, арк. 22,46,46зв.,48,94,170,170зв.,171.
73. Там саме, спр. 30, арк. 141,141зв.,142.142зв.,143,144,144зв.,145,145зв.
74. Там саме, спр. 30, арк. 146,146зв.,148,148зв.,149,150,150зв.,152,178,178зв.
75. Там саме, спр. 28, арк. 91-98зв.
76. Там саме, спр. 30, арк. 66.
77. Там саме, спр. 30, арк. 88.
78. Там саме, спр. 31, арк. 32-37.
79. Там саме, спр. 31, арк. 39, 39зв., 41, 41зв., 42, 42зв., 43, 43зв., 44, 44зв.; спр. 32, арк. 148, 149, 150, 150зв., 151, 151зв.
80. Там саме, спр. 32, арк. 4,4зв.,5,27зв.,30.
81. Там саме, спр. 33.
82. Там саме, спр. 34, арк. 67,67зв.,68,68зв.,69,70,71,72,74,74зв.,75.
83. Там саме, спр. 34, арк. 141-144,176-181зв.
84. Там саме, спр. 34, арк. 165,165зв.,166,29-210,212.
85. Там саме, спр. 35, арк. 34,42-42зв.,43.
86. Там саме, спр. 34, арк. 255-264зв.,278-292.
87. Там саме, спр. 6, арк. 58-58зв., 127, 130; спр. 2, арк. 28-28зв., 89-89зв.; спр. 14, арк. 119; спр. 23, арк. 71; спр. 25, арк. 59; спр. 26, арк. 31-31зв., 35, 36, 39; спр. 28, арк. 54, 69.
88. Там саме, спр. 2, арк. 82; спр. 6, арк. 104, 105; спр. 10, арк. 32; спр. 14, арк. 9; спр. 23, арк. 13, 14, 20.
89. Там саме, спр. 2, арк. 97-97зв., 101, 110, 113; спр. 28, арк. 65.
90. Там саме, спр. 2, арк. 114; спр. 6, арк. 79, 84, 128; спр. 10, арк. 38; спр. 14, арк. 11.
91. Там саме, спр. 2, арк. 15, 32, 40, 68, 86; спр. 25, арк. 6.
92. Там саме, спр. 6, арк. 120.
93. Там саме, спр. 28, арк. 56-56зв., 57, 59, 61, 62, 72.
94. Там саме, спр. 10, арк. 99.
95. Там саме, спр. 10, арк. 102-102зв.
96. Там саме, спр. 10, арк. 126.
97. Там саме, спр. 10, арк. 139; спр. 14, арк. 112.
98. Там саме, спр. 10, арк. 145; спр. 25, арк. 29.
99. Там саме, спр. 14, арк. 47.
100. Там саме, спр. 14, арк. 62, 64.
101. Там саме, спр. 28, арк. 26.
102. Там саме, спр. 28, арк. 74.
103. Там саме, спр. 39, арк. 1-3.
104. Там саме, спр. 40, арк. 9-10,12,19,21-43.
105. Там саме, спр. 40, арк. 13-14,16-17,20.