Миколаївський пивоварний завод було засновано у 1924 р. Перші робітники заводу приступили до роботи 5 лютого 1925 р., завідувачем заводом був Перепелиця Андрій Опанасович [1].  До 1941 р. пивзавод мав назву «Миколаївський завод мінеральних вод облхарчотресту» і виробляв безалкогольні напої та солод.

Процес лібералізації суспільства, що почався після смерті Сталіна, наклав певний відбиток на політику влади щодо релігії та церкви. Восени 1954 р. з’явилася постанова ЦК КПРС «Про помилки у проведенні науково-атеїстичної пропаганди серед населення», з 1956 р. почалося повернення репресованих священиків, у тому числі священнослужителів ліквідованої у 1946-1949 рр. Української греко-католицької церкви.

М.О.Мельник,
начальник відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

Питання про влаштування у Миколаєві електричного освітлення вперше було розглянуто на засіданнях Миколаївської міської думи та комісії з благоустрою міста Миколаївської міської управи 1895 року [1], і вже у листопаді наступного року комісія з благоустрою міста виробила проект умов, який складався з 41 пункту [2], відповідно до котрих Миколаївське громадське управління оголосило конкурс на право влаштування міської електричної станції, що мала постачати електроенергію для освітлення міських будівель, споруд та приватних будинків.

Ірина Валентинівна Крикалова,
головний спеціаліст відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

Одна з головних вулиць Очакова носить ім’я офіцера Чорноморського флоту Петра Петровича Шмідта. Кожний будинок на ній – свідок трагедії, що сталася у 1906 році: саме тут проходив закритий  військово-морський суд над учасниками повстання 1905 року у Севастополі. На вулиці Шмідта розташовані будинок колишньої гарнізонної гауптвахти, в якому знаходився під вартою  П.П.Шмідт, будинок колишнього морського зібрання, де відбувався суд над учасниками повстання, та пам’ятник лейтенанту П.П.Шмідту  [1].