І.В. Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

З відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту зна-чно пожвавішала міська торгівля. Серед великої кількості вантажу, який проходив через морський порт, основний обсяг займала хлібна торгівля. Значний поштовх у розвитку комерційної діяльності порту дало відкриття у 1873 році Харківсько-Миколаївської казенної залізниці, яка значно розширила зв'язки з районами хлібної торгівлі півдня Росії. Вивіз хліба, який раніше доходив до 18 тис. чнтвертей на рік, у 1862 р. піднявся до 20 тис. четвертей (четверть пшениці - 170 кг), а у 1892 р. склав 1 678 046 у десятипудових четвертях.

К.М.Заболотна
Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

До 70-х рр. ХІХ століття у м. Миколаєві не було жодного цивільного середнього на-вчального закладу. Бажаючи задовольнити потребу мешканців міста у наданні молоді сере-дньої освіти, губернатор Богдан Олександрович фон Глазенап одержав дозвіл на відкриття гімназії, виділив для неї триповерховий будинок і майже 3 тисячі карбованців з коштів Мор-ського Міністерства для облаштування приміщень, придбання меблів, книжок і наочності.

Попечитель Одеської навчальної округи наказав директору Херсонського училища Коленку відбути 12 вересня 1862 р. у м. Миколаїв і почати перебудову будинку штурмансь-кої роти для потреб гімназії. На допомогу йому був відряджений старший учитель Рішель-євської гімназії Щерецький, призначений інспектором нової гімназії. Коленко провів іспит вихованців штурманської роти, склав з них 2 класи гімназії: перший з 19 учнів, другий - з 13. Водночас був відкритий пансіон, в якому мешкали 40 гімназистів.

Олександр Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.

Документи, які зберігаються в держархіві Миколаївської області, свідчать про те, що голодомор 1932-1933 рр. був викликаний передусім насильницькою колективізацією, злочинною політикою хлібозаготівлі, людиноненависницькою політикою розкуркулення, здійснюваною сталінським керівництвом.

Боротьба за виконання плану хлібозаготівлі почалась після поїздки Сталіна в Сибір у січні 1928 року і супроводжувалась застосуванням "надзвичайних заходів", тобто масових репресій по відношенню до селянства.

За допомогою репресивних заходів щодо заможних селян, з метою якомога більшого вилучення у них хліба та інших продуктів Сталін розраховував забезпечити "стрибок" в індустріалізацію. Однак, незважаючи на репресивні заходи, запроваджена в 1928 році продрозкладка пробуксовувала. Сталінське керівництво в цьому звинуватило "куркулів" та "інші антисоціальні елементи", які нібито зривали плани по хлібозаготівлі.

И.В. Крикалова
Главный специалист государственного
архива Николаевской области

Летом 1921 года страшное бедствие обрушилось на юг Украины. Засуха погубила посевы и травы. Плодородные поля превратились в тлеющую пустыню. Урожай погиб, однако план продразверстки отменен не был. Крестьяне, несмотря на надвигающийся голод, должны были его выполнить. К осени 1921 года положение в южных районах Украины, в том числе на Николаевщине, резко обострилось.

24 ноября 1921 года газета "Красный Николаев" писала: "Размеры местного бедствия сейчас выясняются, но уже возможно назвать ряд местностей, где население питается суррогатами и где начинаются обычные картины голода".