Головний спеціаліст
Нікольчук Н.П.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію села Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села Миколо-Гулак. Засноване 1805 року переселенцями кількох селянських родин із села Головківка (нині Чигиринський район Черкаської області). Селяни у пошуках кращого життя зупинилися біля маєтку відставного генерала Миколи Гулака. За кілька місяців загальними зусиллями нами було збудовано 20 землянок. (ф. Р-2878, оп. 1,     спр. 304, арк. 9-10).

1929 року в селі було створено три ТСОЗи: «Червоний переможець»,      «8 Березня», «Своя праця», котрі 1932 року об'єдналися у сільськогосподарську артіль «Червоний переможець», котра нараховувала 90 господарств, 180 членів. Того ж року було організовано колгосп «Червоний степ», до складу котрого входило 32 господарства, нараховувалось 69 членів. У 1930 році був організований колгосп «Перше травня», до складу котрого входило                  36 господарств, нараховувалось 80 членів, землі колгосп мав 432 га. 1934 року в селі була створена МТС. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 304, арк. 5-8).

Село Миколо-Гулак Миколо-Гулаківської сільської Ради депутатів трудящих Казанківського району Миколаївської області було окуповане нацистськими окупантами 12 серпня 1941 року та звільнено частинами Радянської Армії 08 березня 1944 року (ф. Р-1002, оп. 3, спр. 87, арк. 101). Загальна сума збитків, завданих під час тимчасової нацистської окупації колгоспу «Перше травня», становила 1837273 крб., колгоспу «Червоний степ» – 4213300 крб., колгоспу «Червоний переможець» – 7511230 крб. За цей період у колгоспі «Червоний степ» було зруйновано конюшню, свинарник, зерносховище, млин. У колгоспі «Червоний переможець» зруйновано дві конюшні, свинарник, птахофабрику, автогараж (ф. Р-1894. оп. 1, спр. 163,      арк. 207-211, 253-257; спр. 166, арк. 1-6) .

У квітні 1946 року у селі членами колгоспу «Червоний переможець» був закладений фруктовий сад площею 10 га, де висаджено 1240 дерев (газета «Південна правда» від 21 квітня 1946 року № 83, арк. 4).

Колгосп «Червоний переможець» села Миколо-Гулак відновив свою діяльність 15 березня 1944 року та завершив свою діяльність 09 лютого        1951 року у результаті об’єднання його с колгоспами «Червоний степ»,            «1 Травня» та «Більшовик» на підставі рішення загальних зборів членів колгоспу (протокол № 1 від 09 лютого 1951 року). Новоутворений колгосп отримав назву «Більшовик» (ф. Р -4743, оп. 1, спр. 1, арк. 1-3).

1953 року колгосп «Більшовик» був перейменований на колгосп «Комуніст» на підставі рішення загальних зборів членів колгоспу (протокол     № 1 від 19 лютого 1953 року) (ф. Р-4744, оп. 1, спр. 7, арк. 1-4).

У держархіві області на зберіганні перебувають документи колгоспу «Червоний переможець» за 1949-1950 роки у кількості 3 одиниць зберігання   (ф. Р-4743), колгоспу Більшовик» (з 1953 року – «Комуніст») за 1951-1970 роки у кількості 62 одиниць зберігання (ф. Р-4744): протоколи загальних зборів членів колгоспу, протоколи засідань правління колгоспу, листування з виконкомом Казанківської районної Ради депутатів трудящих Миколаївської області.

У січні 1963 року на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від    30 грудня 1962 року Казанківський район був ліквідований, с. Миколо-Гулак увійшло до складу Новобузького району (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № 21), а з січня 1965 року на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04 січня 1965 року с. Миколо-Гулак знов увійшло до складу Казанківського району (Відомості Верховної Ради УРСР, 1965, № 3, ст. 64).

Село Миколо-Гулак – центр сільської Ради. У підпорядкуванні сільради на 1967 рік  знаходилися населені пункти: Утішне, Тарасівка, Тернове, Вербове та Веселівка. Кількість населення села  на 01 січня 1967 року складала           763 особи. У населеному пункті була розташована центральна садиба колгоспу «Комуніст», земельні угіддя якого складали 5093 га, з них орної – 4231 га, під садами та виноградниками знаходилося 89 га, під пасовищами – 256 га та під зарибленими ставками – 41 га. Основний напрямок господарства – рільництво та тваринництво. У колгоспі вирощували озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, з технічних культур – соняшник, цукрові буряки. В тваринництві більше розвинене було м’ясо-молочне виробництво. На 01 січня 1967 року колгосп мав 2050 голів великої рогатої худоби, 1148 голів свиней, 3206 штук птиці. Допоміжними галузями виробництва були садівництво, городництво, виноградарство та рибальство.

У держархіві області зберігаються документи виконавчого комітету Миколо-Гулаківської сільради за 1944-1994 роки (ф. Р-4318): протоколи сесій сільської Ради, протоколи засідань виконкому сільської Ради, протоколи загальних зборів громадян сіл, що перебували у складі сільради, листування та інші документи, котрі характеризують діяльність сільради.

Більш докладно ознайомитися з документами за даною темою можна в читальних залах держархіву Миколаївської області, котрі знаходятьсяза адресами:м. Миколаїв,вул. Московська, 1 тавул. Театральна, 43. Працюють зпонеділка почетвер з 9-00до 16-00, обідня перерваз12-00 до 12-45.