Директор держархіву
  Миколаївської області
Левченко Л.Л.

У державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію села Розанівка Новобузького району Миколаївської області.

Село засноване 1802 року. Поблизу садиби поміщика Розанова оселилися селяни з Курської губернії, які займалися рільництвом та тваринництвом («Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» ф. Р-2878, оп. 1, спр. 342, арк. 3, 4).

У документах Миколаївського міського статистичного комітету є зведені статистичні звіти про наявність сільськогосподарських господарств у 1917 році, у тому числі Розанівського. У с. Розанівка Ольгопольської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії населення складало 314 осіб (чоловіків – 157, жінок – 157), 45 господарств, налічувалося 529 голів худоби. У картках суцільного перепису селянських господарств товариства селян села Розанівка за 1917 рік є відомості про селян із зазначенням прізвища, імені та імені по батькові господаря, його стану, віку, наявність землі та сільськогосподарського реманенту (ф. 239, оп. 3, спр. 32, арк. 12, 12 зв.;         ф. 239, оп. 3, спр. 66, арк. 1-99; спр. 171, арк. 1; спр. 465, арк. 1-7).

         У поселеному бланку с. Розанівка Одеського губернського статистичного бюро за 1923 рік є відомості, що село розташоване у балці на лівому березі річки Інгул, у селі 101 господарство, населення складало        531 особу, а саме: чоловіків – 254, жінок – 277. Село мало два зариблених ставки. («Миколаївське окружне статистичне бюро» ф. Р-985, оп, 1, спр. 946, арк. 11).

         У 1923 році в с. Розанівка у школі навчалося 28 дітей. (ф. Р-161,          оп. 1, спр. , арк. 39).

У документах Миколаївського окружного статистичного бюро за    1925-1928 роки є поіменні списки громадян Розанівської сільради Новобузького району Миколаївської округи, які були позбавлені виборчих прав із зазначенням статі, року народження та національності (ф. Р-985, оп, 1, спр. 946).

         З 09 серпня 1941 року по 13 березня 1944 року село Розанівка було окуповано нацистськими загарбниками (ф.Р-1002, оп. 3, спр. 87, арк. 120).

Після закінчення Другої Світової війни, у 1945-1969 роках у                   с. Розанівка було побудовано дев’ять ферм для великої рогатої худоби, два свинарники, кормоцех, два пташники, дві вівчарні, зерносховище, будинок культури на 500 посадочних місць, дитячий садочок на 46 місць. На 01 січня 1969 року в селі діяли фельдшерсько-акушерський пункт, восьмирічна школа, клуб зі стаціонарною кіноустановкою, бібліотека з книжковим фондом у 5000 томів, відділення зв’язку, магазин (ф.Р-2878, оп. 1, спр. 253, арк. 4).

Село Розанівка входила до складу Кам’янської сільської ради Новобузького району. На 01 вересня 1946 року до складу Розанівської сільської Ради входили села: Олено-Калинівка, Ново-Антонівка, Опит, Розанівка, Чернишівка та хутори Варварівка та Тернуватка. На 01 січня      1987 року на території Розанівської сільради знаходилися села Розанівка, Варварівка та Новоантонівка. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 342, арк. 3, 4; Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 01 вересня 1946 року. – Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. – С. 361;Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 01 січня 1987 року. – Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1987. – С. 198). На    01 січня 1969 року населення села складало 341 особу.

1969 року в селі Розанівка була розташована центральна садиба колгоспу «Колос», земельні угіддя якого складали 4708 га, з них орної землі – 3343 га, землі під садами та виноградниками – 67 га, під пасовищами –    930 га, зариблені ставки - 40 га. Основний напрям розвитку господарства: рільництво та тваринництво, вирощували озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, з технічних культур – соняшник і коноплі. В тваринництві більше було розвинене м'ясо-молочне виробництво. У господарстві колгоспу було 1283 голови великої рогатої худоби, 554 свині, 1472 вівці та 3572 птаха. Колгосп мав 17 тракторів, 5 комбайнів, 12 автомашин. У тваринництві водопостачання було механізоване на 90 відсотків. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 342, арк. 3, 4).

На зберіганні у держархіві області знаходяться документи фонду виконавчого комітету Розанівської сільської Ради народних депутатів (до жовтня 1977 року – депутатів трудящих): ф. Р-4787, 317 справ за 1944-1950, 1969-1994 рр., 1951-1968 рр.: Це рішення виконавчого комітету Новобузької районної Ради, що стосувалися до діяльності сільської ради, протоколи сесій та засідань виконкому сільської Ради, плани роботи, бюджети, кошториси адміністративно-господарських витрат, річні звіти, статистичні звіти, матеріали постійних комісій, накази виборців, звіти депутатів, листування з основних питань діяльності сільської Ради.

  На зберіганні в архіві області є 73 справи фонду колгоспу «Колос»        с. Розанівка Новобузького району Миколаївської області за 1949-1995 роки. 1950 року внаслідок об’єднання сільськогосподарських артілей (колгоспів) «Червоний металіст» та «Червоний путиловець» було створено сільськогосподарську артіль (колгосп) «Авангард». 1962 року сільськогосподарську артіль (колгосп) «Авангард» було перейменовано у сільськогосподарську артіль (колгосп) «Колос». Центральна садиба колгоспу знаходилась в с. Розанівка Розанівської сільради Новобузького району. Основний напрямок господарства – рослинництво і тваринництво, (ф. Р-6062, оп. 1, спр. 72, арк. 58, 58 зв.).

Згідно з рішенням загальних зборів колгоспу (протокол № 4 від 09.12.1995 р.) колгосп «Колос» реорганізовано в колективно-пайове сільськогосподарське підприємство (КПСП) «Колос». («Колективно-пайове сільськогосподарське підприємство «Колос» с. Розанівка Новобузького району» ф. Р-6062).

Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Розанівка Новобузького району Миколаївської області можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00 год. (обідня перерва з 12.00 до 12.45).