2015 року виповнюється 105  років з часу заснування села Кудрявцівка (до 1920 р. - Колосівка) Веселинівського району Миколаївської області  (до 1954 р. – Мостівського району Одеської області). У державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію цього села.

Є згадки про те, що село виникло у зв’язку з будівництвом на цій території залізничної лінії Одеса-Бахмач та відповідно залізничної станції «Колосівка». Будівництво станції розпочалося навесні 1910 р. і введена вона у дію була достроково 1914 р., назву отримала від с. Колосівка, що розташовувалося за 8 км. Першими мешканцями нового села, що розбудовувалося навколо станції, стали будівники залізниці та селяни з північних районів України та центральної Росії (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 54).

Один із мешканців села Кудрявцівки Петро Олексійович Гмир (1871 року народження) свідчив, що на станції Колосівка у 1914-1916 рр. було більше десятка дерев’яних бараків, стояли вагони, змуровані землянки, де жили робітники і селяни. Населення становило близько 725-780 осіб. До 1925 р. чисельність населення знизилася через ліквідацію депо (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 407, арк. 12).

Переважна більшість населення новоствореного села працювала на будівництві залізниці, решта займалася землеробством, тваринництвом, виноградарством. Робочий день на будівництві залізниці тривав 12-14 годин, часто порушувалися правила техніки безпеки, внаслідок чого було багато нещасних випадків. Робітники жили в холодних приміщеннях, панували антисанітарійні умови, що викликало епідемії інфекційних хвороб. Так, восени 1910 р. у зв’язку з епідемією холери майже вся місцевість, де прокладалася залізнична лінія Одеса-Бахмач, була оголошена загрозливою. За виснажливу працю робітники отримували незначну плату: якщо місячна заробітна плата начальника дільниці становила 500 крб., начальника дистанції – 325 крб., техніка-будівельника – 125 крб., то старший робітник одержував до 30 крб., рядовий робітник – 28 крб., а чорнороб заробляв 80 копійок за робочий день (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 55).

Мешканка Кудрявцівки Кароліна Феліксівна Польова (1892 року народження) у своїх спогадах свідчила, що село назву «Кудрівцівка» отримало завдяки землевпоряднику Кудрявцеву, який приїздив на роботу з Березівського райвиконкому і мав серед місцевого населення повагу і авторитет ( ф. Р-2878, оп. 1, спр. 407, арк. 13).

Особливо активізувалося громадське життя у Кудрявцівці після проведення перших виборів до сільської Ради в 1925 р. До того село було підпорядковане Колосівській сільраді Березівського району Одеської округи.  Першим головою Кудрявцівської сільради став мешканець м. Вознесенськ Омелян Литвиненко.

1926 р. у селі налічувалося 61 господарство. За соціальним станом 13 господарств були бідняцькими, 44 - середняцькими, 4 – заможними. Населення Кудрявцівки становило близько 650 осіб  (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 61).

Село Кудрявцівка було окуповане нацистськими військами 11 серпня 1941 р. та звільнено частинами Червоної Армії 30 березня 1944 р. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 97-98).

У період німецько-нацистської окупації на території с. Кудрявцівка було організовано чотири трудові громади. Про їх діяльність свідчать документи фонду «Трудові громади Мостівського району Одеської області», зокрема листування Мостівської претури з трудовими громадами с. Кудрявцівка, відомості про облік членів громад, надання їм продуктів харчування, акти обліку продуктів, худоби, інвентаря та інше (ф. Р-2469, оп. 1, спр. 172-217).

У післявоєнні роки на території села відновив свою роботу колгосп «Труд». 1949 р. у працюючих членах колгоспу значилося 59 осіб – 21 чоловік, 38 жінок. З наявного населення престарілих і дорослих непрацездатних осіб було 30, підлітків від 12 до 16 років – 5. Всього у колгоспі було зареєстровано 54 дворів, де мешкали 136 осіб (ф. Р-5408, оп. 1, спр. 1, арк. 1).

У колгоспі «Труд» на початок 1950 р. у господарюванні було: коней – 44 голів, лошат – 10 голів, великої рогатої худоби – 118 голів, свиней – 68 голів, овець – 24 голів, 200 голів птиці, 13 бджолиних сімей.

Основний виробничий сільськогосподарський напрямок колгоспу – рослинництво (посівні культури: озима пшениця, соняшник, кукурудза, коноплі) та тваринництво (виробництво молока та м’яса). У 50-х роках за цим господарством було закріплено у безстрокове користування 580,5 га землі, з них 387,7 га - орної, під садами - 6,2 га, 145,1 га - пасовищ (Р-5408, оп. 1, спр. 1, арк. 5-11).

Прибуток колгоспу за 1949 р. становив 129957 крб., видача на трудодні колгоспникам становила 49737 крб. (на один трудодень по 1 крб. 84 к.). Головою колгоспу на той час був Пилип Онисимович Лобач, головним бухгалтером – Григорій Олексійович Котлик (ф. Р-5408, оп. 1, спр. 1, арк. 13).

Колгоспи Кудрявцівської сільради «Труд» с. Кудрявцівка та « Радянська Україна» с. Михайлівка у 1954 р. були об’єднані в один під назвою «Радянська Україна». Укрупнення господарств дало можливість ефективніше використовувати складну техніку, скоротити адміністративно-управлінські витрати, що сприяло подальшому економічному розвитку господарства, підвищенню врожайності, продуктивності тваринництва, зростанню добробуту колгоспників ( ф. Р-5967, 1954-1972, 1980-1988 рр.).

У складі Кудрявцівської сільської Ради 1946 р. були такі села: Кудрявцівка, Виноградівка, Новопавлівка, Старовиноградівка та хутір Підгірний (Адміністративно-територіальний поділ. Українська РСР – К., 1947. - С. 884).

Документи Кудрявцівської сільради представлені протоколами сесій депутатів  та засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян села, статистичними і фінансовими звітами, документами про роботу постійних комісій сільради, річними бюджетами, звітами депутатів перед виборцями та ін., котрі розповідають про економічний та культурний розвиток села, роботу сільради ті інших закладів на її території   (ф. Р-3511, 1946-1989 рр.).

1945 р. головою сільради був К.Д.Чебанюк. Відповідно до штатного розпису Кудрявцівської сільради на 1946 р. працювали й отримували заробітну плату голова сільради - 250 крб., секретар – 218 крб., фельдшер – 375 крб., санітарка – 200 крб., рахівник – 250 крб., прибиральниця – 110 крб., сторож – 110 крб. (ф. Р-3511, оп. 1, спр. 4, арк. 5).

У 1950-х рр. на території Кудрівцівської сільради діяла МТС ім. Куйбишева (керівник В.І. Табачков), сільпо (завідуючий – В.Д.Єгорова), елеватор (Л.Д.Самборський), 20-та дистанція (керівник – В.П.Мацнєв) (ф. Р-3511, оп. 1, спр. 64, арк. 51).

1953 р. у селі було відкрито комбінат побутового обслуговування населення. Послугами комбінату користувалися також мешканці сусідніх сіл. Працювала взуттєва майстерня. Діяли 14 торговельних точок, дитячий садок, ясла, 3 лазні, 2 аптеки, медпункт, амбулаторія, лікарня на 30 ліжок. У лікарні працювали 15 медпрацівників з вищою і спеціальною освітою.

1965 р. у Кудрявцівці збудували районний склад мінеральних добрив місткістю      5500-6000 тонн. Оснащений він був найновітнішою технікою, обслуговували склад 12 робітників. Приміщення устаткували потужними вентиляторами, працюючі мали спеціальний одяг, для них були зроблені душові, роздягальня і кімната відпочинку (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 107).

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 лютого 1954 р. до складу Миколаївської області ввійшли деякі райони Одеської області, Мостівський у тому числі (Відомості ВР УРСР, 1954 р., № 2, ст. 38).

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 р. ліквідовано Мостівський район з переходом його сільських рад до Веселинівського та Доманівського, с. Кудрявцівка ввійшла до складу Доманівського району (Відомості ВР УРСР, 1959 р., № 3, ст. 47).

Президія Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р. внесла нові зміни в адміністративне районування УРСР, затвердивши 394 райони республіки. До складу Миколаївської області увійшли 16 районів, у тому числі Веселинівський, до котрого було передано з Доманівського району  Кудрявцівську сільську Раду (Відомості ВР УРСР, 1965 р., № 3, ст. 64).

У селі діяла загальноосвітня школа, для котрої 1949 р. було збудоване нове приміщення. У 1967-1968 навчальному році у школі працювало 32 вчителі та навчалося 476 учнів. Заочно тут здобували освіту 50 колгоспників (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 69, арк. 168).

На території с. Кудрявцівка діяла секта євангелістів-баптистів, що 1974 р. об’єднувала 16 п’ятдесятників. Служба проводилася періодично у будинку мешканки П.Г.Кукс. Проповідниками секти були П.Н.Годунко, С.І.Радик, пресвітером – Н.І.Юсипенко (ф. Р-3511, оп. 1, спр. 675, арк. 8).

У 70-х рр. ХХ ст. при Кудрявцівському виконкомі діяла група з дотримання законодавства про релігійні культи. Головою цієї групи був О.Рибальченко. Основними функціями групи були: надання допомоги виконкому у додержані законів, що стосуються релігії, вести спостереження за членами незареєстрованої общини «п’ятидесятників» у селах Кудрявцівка, Зелене, Кутузівка, Виноградівка, вивчення форм і методів діяльності релігійних організацій шляхом відвідування місцевого молитовного будинку, порушення питання впливу релігії на жінок  (ф. Р-3511, оп. 1, спр. 775, арк. 1-7).

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 14 вересня 1976 р. село Кудрявцівку Веселинівського району віднесено до категорії селищ міського типу (Відомості ВР УРСР, 1976 р., № 40).

Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють  понеділок-четвер з 9.00 до  16.00 год. (обідня перерва з 12.00 до 12.45).

 

Головний спеціаліст                                                                               Ю.А. Бугаєвська