2015 року виповнюється 175 років з часу заснування села Миколаївка Казанківського району Миколаївської області. Село Миколаївка – центр сільської Ради, розташоване за 7 км на південь від районного центру по обидва береги річки Висунь. У державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію цього села.
У документах редакційної колегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, яке було засноване у 1840 році переселенцями із Летичівського повіту Подільської губернії. Основним заняттям населення в ті роки було землеробство (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 303, арк. 19; оп. 2, спр. 114, арк. 10).
У колекції мап та креслень є план дачі с. Миколаївка Херсонського повіту Херсонської губернії, володіння колишніх військових поселень (1868 р.) (ф. Р-2778, оп. 1, спр. 470).
Згідно з адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік село Миколаївка II ходило до складу Миколаївської II волості Херсонського повіту Херсонської губернії (нині с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області). У цей час на її території проживало 3863 особи (1969 чоловіків, 1894 жінок), налічувалося 656 дворів, діяли волосне правління та православна церква, церковно-парафіяльна школа, де навчалися 67 учнів (60 хлопчиків, 7 дівчаток), працювали дванадцять лавок та дві корчми (Список населених міст Херсонської губернії. Херсон, 1886, с. 445).
На території села знаходилась церква Святого Миколи. Актові записи про народження, реєстрацію шлюбу та смерть жителів села Миколаївка Друга Херсонського повіту Херсонської губернії (нині с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області) за 1977, 1979, 1981-1890, 1892-1894, 1896-1899, 1902-1907, 1909-1914, 1916 рр. містяться у метричних книгах зазначеної церкви (фонд «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області» - ф. 484, оп. 1, спр. 651, 656, 668, 670, 673, 675, 679-680, 683, 2019, 2022, 2025, 2027, 2029, 2032, 2038).
Книги реєстрації актів громадянського стану підвідділу РАЦС Миколаївської сільської Ради за є у фонді «Колекція книг записів громадянського стану Миколаївської області» (1935-1938 рр., ф. Р-5950, оп. 23, спр. 1-18).
У січні 1918 р. у селі встановлено радянську владу та створено революційний комітет, членами якого були Сироїжка С. Т., Озеров О. С., Янковський С. І. У березні 1918 року вони були розстріляні німецькими інтервентами. У 1967 році у центрі села, біля сільського будинку культури, споруджено пам’ятник на їх честь (ф. Р-2878, оп. 2, спр. 115, арк. 13).
У 1920 році було створено комітет незаможних селян, організатором якого був Григорій Залізняк, та організовано загін по боротьбі з бандами Іванова і Свища, командиром якого був Захаров Максим Федорович.
У 1921 року у с. Миколаївка створено партійний осередок, секретарем був Дудкін Олександр (ім’я по батькові у документах не вказано), та у 1923 році – комсомольський осередок, секретарем був Ленський Петро Михайлович.
Перший ТСОЗ «Зірка» організовано у 1926 році, головою був Рибак Павло Стратонович (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 303, арк.19-20; спр. 411, арк. 70-71; оп. 2, спр. 114, арк. 10-11).
У 1927 році у селі було організовано колгосп «Незаможник». Акт на довічне користування землею колгоспу вручено у 1936 році. До його складу входило 123 господарства та 257 колгоспників, у землекористуванні було 2166 га землі, з них: 1678 га – пашні, 130 га – сінокосу та 358 га іншої. У 1941 році посівна площа під врожай колгоспу складала 1678 га, з них озимої пшениці – 556 га, ярової пшениці – 20 га, жита – 118 га, ячменю – 400 га, вівса – 48 га, соняшника – 90 га, кукурудзи – 160 га, цукрового буряка – 20 га, картоплі – 9 га, просо – 204 га, під городину та баштан – 18 га. На території колгоспу розміщувалося: контора, два корівник, конюшня, свинарник, кузня та цегляний завод. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: возів – 27 шт., борони – 85 шт., плугів –15 шт., віялок – 12 шт., водовозка та інше, а також худобу: корів – 48 голів, телят – 65 голів, коней – 94 голів, свиней – 84 голови, овець – 168 голів, волів – 36 голів, курей – 230 шт., гусей – 62 шт. (Р-1894, оп. 1, спр. 63, арк. 187-191).
Під керівництвом партійної та комсомольської організацій було закінчено суцільну колективізацію та створено 4 сільськогосподарські артілі: «Наймит» (1929 рік), «Світова революція» (1929 рік), «Авангард» (1930 рік), «Комінтерн» (1930 рік)(ф. Р-2878, оп. 1, спр. 303, арк.19-20; спр. 411, арк. 70; оп. 2, спр. 114, арк. 10-11).
Акт на довічне користування землею колгоспу «Наймит» вручено у 1936 році, до його складу входило 110 господарств та 154 колгоспників, у землекористуванні було 1316 га землі, з них: 1201 га – пашні та 115 га іншої. У 1941 році посівна площа під врожай колгоспу складала 1002 га, з них озимої пшениці – 345 га, ярової пшениці – 40 га, жита – 102 га, вівса – 32 га, соняшника – 72 га, кукурудзи – 40 га, цукрового буряка – 20 га, картоплі – 12 га. На території колгоспу розміщувалася 21 будівля загальною площею 3550 куб. м. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: автомашини - 2 шт., возів – 18 шт., сівалки зернові – 4 шт., плугів – 14 шт., жаток – 8 шт. та інше, а також худобу: биків – 4 голови; корів – 42 голови, волів – 16 голів, коней – 18 голів, свиней – 101 голова, овець – 68 голів, ягнят – 82, курей – 420 шт., бджолиних сімей – 23.
Акт на довічне користування землею колгоспу «Світова революція» вручено у 1936 році. У 30-ті роки ХХ ст. до його складу входило 95 господарств та 250 колгоспників, у землекористуванні було 1762 га землі, з них: 1474 га – пашні, 158 га – сінокосу та 130 га іншої. У 1941 році посівна площа під врожай колгоспу складала 1053 га, з них озимої пшениці – 440 га, ярової пшениці – 20 га, жита – 80 га, ячменя –320 га, вівса – 60 га, соняшника – 40 га, кукурудзи – 40 га, цукрового буряка – 20 га., картоплі – 10 га, люцерни – 22 га, під овочі - 1 га. На території колгоспу розміщувалося 23 будівлі загальною площею 2760 куб. м. (клуб, дитячі яслі, дві конюшні, три зерносховища, майстерні та інше). Колгосп мав сільськогосподарський реманент: два автомобіля, сівалки зернові – 5 шт., плугів – 10 шт., віялок – 7 шт. та інше, а також худобу: велика рогата худоба – 138 голів; овець – 145 голів, коней – 96 голів, свиней – 39 голів, курей – 600 шт., бджолиних сімей – 16.
Акт на довічне користування землею колгоспу «Комінтерн» вручено у 1936 році. До складу колгоспу входило 209 господарств та 420 колгоспників, у землекористуванні було 2318 га землі, з них: 2130 га – пашні та 168 га іншої. У 1941 році посівна площа під врожай колгоспу складала 1764 га, з них озимої пшениці – 660 га, ярової пшениці – 30 га, жита – 100 га, ячменя –280 га, вівса – 55 га, соняшника – 100 га, кукурудзи – 100 га, кормового буряка – 3 га, цукрового буряка – 5 га., картоплі – 16 га, просо – 35 га., під городу – 6 га. На території колгоспу розміщувалися 31 будівля загальною площею 226800 куб. м. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: возів – 40 шт, борони – 85 шт., сівалки зернові –7 шт., плугів – 13 шт., віялок – 12 шт. та інше, а також худобу: корів – 66 голів, телят – 65 голів, волів – 65 голів, курей – 500 шт., бджолиних сімей – 25.
Акт на довічне користування землею колгоспу «Авангард» вручено у 1936 році. До складу колгоспу входило 270 господарств та 720 колгоспників, у землекористуванні було 2426 га землі, з них: 2200 га – пашні та 226 га іншої. У 1941 році посівна площа під врожай колгоспу складала 1749 га, з них озимої пшениці – 730 га, ярової пшениці – 50 га, жита – 180 га, ячменя – 300 га, вівса – 74 га, соняшника – 120 га, кукурудзи – 80 га, кормового буряка – 3 га, цукрового буряка – 50 га., картоплі – 24 га, просо – 80 га., під городу – 41 га. На території колгоспу розміщувалися 17 будівель загальною площею 7236 куб. м. Колгосп мав сільськогосподарський реманент: автомашини – 3, плуги – 24, борони – 110, віялки – 20 та інше, а також худобу: корів – 56 голів, бики - 3 голови, волів – 18 голів, овець – 270 голів, ягнят – 200 голів, свиней – 127 голів, курей – 360 шт., гусей – 66 шт., бджолиних сімей – 40.
1934 року було організовано Миколаївську МТС (ф.Р-2878, оп. 1, спр. 303, арк. 19-20; спр. 411, арк. 70; оп. 2, спр. 114, арк. 10-11).
16 серпня 1941 року село було окуповане нацистськими військами, звільнене частинами Червоної Армії 9 березня 1944 р. Німцями було розстріляно 6 жителів села. Під час тимчасової нацистської окупації Миколаївської області 1941-1944 рр. на примусові роботи до Німеччини було вивезено 121 мешканця села. У період окупації працювала сільська управа, головою якої був Сорока Іван Климович, та машинно-тракторна станція (МТС) (ф. Р-1002, оп. 3, спр.15, арк.15-15 зв.; спр. 26, арк. 2, 6-7). В запеклому бою при звільненні селі Миколаївка загинуло 27 воїнів, які поховані у братській могилі, де встановлено обеліск. 375 жителів села приймали участь у Великій Вітчизняній війні. За мужність та відвагу 270 чоловік нагороджено орденами та медалями, 256 чоловік полягло смертю хоробрих (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 303, арк. 20).
У документах Миколаївської обласної комісії зі сприяння у роботі Надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР є відомості про збитки, заподіяні під час нацистської окупації колгоспу «Світова революція» (сума збитків – 4982355 руб.), колгоспу «Авангард» (сума збитків – 6714236 руб.), колгоспу «Комінтерн» (сума збитків – 10820934 руб.), колгоспу «Незаможник» (сума збитків – 6105567 руб.), колгоспу «Наймит» (сума збитків – 4123388 руб.) та громадянам Миколаївської II сільради (загальна сума збитків завданих громадянам у документі відсутня, сума вказана на кожного окремо) (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 163, арк. 49-57, 95-99, 104-111; 187-191; спр. 170, арк. 59-67 ).
Миколаївська сільська Рада Казанківського району поновила свою діяльність у березні 1944 року, після звільнення району від нацистських загарбників. У січні 1963 року на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР» Миколаївська сільрада була передана до складу Новобузького району (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., № 2, ст. 35). Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» Миколаївська сільрада Новобузького району передана до складу Казанківського району (Відомості Верховної Ради УРСР, 1965 р., № 3, ст. 64, арк. 34, 81-82, 109). Документи сільради представлені протоколами сесій депутатів сільської Ради, засідань виконавчого комітету сільської Ради, квартальними планами роботи, фінансовими звітами, документами по виборах до сільради, загальних зборів громадян села, котрі розповідають про економічний та культурний розвиток села та ін. (ф. Р-4005, 1944-1993 рр.).
У документах фонду «Казанківська районна інспектура центрального статистичного управління» є відомості щодо кількості населення у с. Миколаївка у 50-60-х рр. XX ст. (наприклад: на 1 січня 1957 року – 2283 особи, а на 1 січня 1967 року – 2113 особи) (Р-3846, оп. 1, спр. 35, арк. 3; спр. 44, арк. 3; спр. 99, арк. 19-21; спр. 135; спр. 157; спр. 171; 1951-1970 рр.)
1959 року завершено електрифікацію села (Р-2878, оп. 1, спр. 297, арк. 17-18).
1960 року на території Миколаївської сільської Ради було організовано радгосп «Україна». У 60-х роках XX ст. у господарстві побудовано будинок культури на 450 місць, універсальний магазин на 10 робочих місць, комбінат побутового обслуговування, їдальня на 25 місць, лікарня на 25 ліжок, 5 двоповерхових житлових будинків по вісім квартир у кожному, 10 корівників, 6 свинарників, 1 пташник, 2 кормоцехи, 1 зерносховище, 1 склад, 3 дитячих садки на 150 місць, 1 лазню, 3 магазини на 8 робочих місць. У 1967 році земельні угіддя радгоспу складали 8925 га, з них орні 7917 га, під садами і виноградниками 115 га, під пасовищами 867 га та під ставками 85 га. Виробнича направленість радгоспу багатогалузева: рільництво, тваринництво, городництво, садівництво та рибальство. Вирощували озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки. У тваринництві більше розвинуте м'ясо-молочне виробництво. На 1 січня 1967 року радгосп мав 3366 голів великої рогатої худоби, в тому числі 1250 корів, 3559 голів свиней, 6467 штук птиці. За 1960-1966 роки радгосп щорічно збирав по 18,4 цнт зерна з гектара. На ланах радгоспу працювало 75 тракторів, 16 зернових комбайнів, 28 автомашин. У тваринництві такі трудомісткі роботи, як доїння, водопостачання, приготування та роздача кормів, збирання та вивіз гною станом на 1 січня 1967 року були механізовані на 74 відсотки. У держархіві області зберігаються документи радгоспу, які представлені п’ятирічними планами розвитку господарства, виробничо-фінансовими планами, звіти про фінансово-господарську діяльність та інше. (Р-5513, 1960-1968 рр.; Р-3846, оп. 1, спр. 119, арк. 55-56 зв.).
1961 року в селі працювала Миколаївська середня школа з виробничим навчанням, де навчалися 323 учні, 1965 року для побутового обслуговування населення працювала майстерня з ремонту та шиття взуття, швацька майстерня (Р-3846, оп. 1, спр. 80, арк. 7-13 зв.; спр. 99, арк. 19-21).
1977 року у с. Миколаївка споруджено пам’ятник воїнам, які загинули за звільнення села від гітлерівських загарбників (Р-2878, оп. 2, спр. 115, арк. 14).
Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Миколаївка Казанківського району можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00 год. (обідня перерва з 12.00 до 12.45).
Провідний спеціаліст А.В.Яковлева