Ю.А.Бугаєвська, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів Державного архіву
Миколаївської області

Миколаївське управління уповноваженого Українського товариства Червоного хреста створено відповідно до постанови ВУЦІКа і СНК УРСР від 23 листопада 1921 р. «Про діяльність Українського товариства Червоного Хреста». У червні 1925 р. управління було реорганізовано у Миколаївський окружний комітет Українського товариства Червоного хреста (УЧХ).

Комітет керував діяльністю міських та сільських комітетів ЧХ. Одними з основних задач Червоного Хреста на той час були: інформування населення в  області боротьби з соціальними хворобами того часу (туберкульозом, тифом, малярією, венеричними захворюваннями та ін.)[1]; сприяння організації медичних лікувально-оздоровчих закладів: диспансерів, тубсанаторіїв, дитячих санаторіїв, кліматичних санаторіїв, «Сонячних таборів», венеричних диспансерів; проведення заходів боротьби з безпритульністю (організація напівінтернатів, дитячих майданчиків, сільських трудових колоній, дитячих яслів, консультації для немовлят і вагітних жінок), та боротьби з голодом і безробіттям (організація трудових будинків з виробничими майстернями, дешевих їдалень, харчопунктів) [2].

Джерелами доходів товариства могли бути: доходи від регалій, членські внески, організація концертів (лекцій, лотерей), експлуатація магазинів «Санітарія і гігієна», аптек, хімлабораторій, кіно, утильзбір тощо.

Комітет підпорядковувався Центральному Комітетві Українського товариства Червоного Хреста (ЦК УЧХ) [3].

265 оформлених на Україні комітетів ЧХ у 1925 р. об’єднували більше 100 000 осіб [4].

Чисельність співробітників Миколаївської окружної інспектури УЧХ і підвідомчих їй закладів у грудні 1924 р. складала близько 30 осіб.  Окружним  інспекторем був Чирва Петро Данилович, місячний оклад якого становив 129 карбованців. Розміри посадових окладів інших співробітнтків (завідувачів, лікарів, касирів, медсестер) коливались від 35 крб. до 83 крб. [5] .

У Миколаєві підвідомчими закладами Миколаївської окружної інспектури УЧХ на кінець 1924 р. були: туберкульозний диспансер УЧХ, що розташовувався по вул. Котельна, 4 (завідувач – Георт Софія Мойсеївна); магазин «Санітарії та гігієни» - на розі вулиць Херсонської та Радянської (завідуювач – Лимановський Михайло Олександрович); аптека УЧХ № 1 – на розі вулиць 1-ї Військової та Одеської (завідувач – Гросс Арон Шимонович) [6].

1925 р. оборотоспроможність аптеки УЧХ № 1 становила 36-37 рецептурних номерів за день і 100-110 ручних оборотів. Робота з відпуску ліків виконувалася двома самостійними фармацевтами у дві зміни. Ними ж велася звітність: вибірка, заповнення бланків, фасування ліків, ручний відпуск ліків. У лютому 1925 р. кількість платних рецептів становила 363 одиниці, виручка по рецептурі сягала 241 крб. 37 к., кількість ручних оборотів – 3275, виручка за ручні обороти – 471 крб. 55 к. [7].

На першому окружному з’їзді 1925 р. у Миколаївський окружний комітет УЧХ було обрано 5 членів і 3 кандидати. В окрревізком – 3 члена і 2 кандидата, за  соціальним станом: робочих - 3, службовців – 3, селян – 2, з них жінок – 1, членів партії – 3. З усього складу окркомітетом була виділена робоча трійка, яка керувала всією роботою.

З квітеня 1925 р. по березень 1926 р. відбулися робочі засідання: окркомітету – 22, робочої трійки – 15, у середньому тричі на місяць. На засіданнях було розібрано 288 питань: адміністративного характеру – 156, фінансового – 64, медико-гуманітарного – 50, іншого характеру – 18.

Апарат окркомітету складався з 5 співробітників: голови, бухгалтера, рахівника, секретаря, машиністки. Апарат підвідомчих закладів нараховував:  поліклініка – 28, лікарня – 20, магазин «Сангігієна» - 6, аптека № 1 - 7, туберкульозний диспансер – 8 посадових осіб.

У Миколаївській окрузі на початку 1926 р. нараховувалось 17 місцевих комітетів ЧХ, що займалися громадською та медико-гуманітарною роботою у районах та селах округи: Вознесенський, Воскресенський, Богоявленський, Тернівський, Варварівський, Анчекракський, Очаківський, Парутинський, Калинівський, Добринський, Петровський, Привольнянський, Єфінгарський, Матвіївський, Рорбахський, Роштадський, Пісковський. Майже всі названі комітети мали свою матеріальну базу, діяли медико-гуманітарні заклади у районах. У Богоявленську, Привільному та Роштадті були організовані місцеві аптеки. В Очакові налагоджено кефірне виробництво, працювала міська баня, дві десятини землі утримувалося під лікарськими травами. У Калинівці, Роштадті, Єфінгарі та Пісках  діяли амбулаторії, у Доброму і Воскресенську – пологові відділення. Чисельність членів комітетів складала 4886 осіб. Членом товариства міг бути будь-який громадянин, який користувався виборчим правом [8 ].

Медико-гуманітарна робота на селі, крім утримання медичних заклідів, полягала й у наданні допомоги голодуючим. Так, окркомітет у 1926 р. щомісячно виділяв 50 пайків для голодуючих дітей сіл Єфінгар та Добре, а у 1925 р. таку допомогу було надано Богоявленську, Калинівці, Анчекраку, Парутиному на 2740 крб. 72 к.

У Миколаєві було організовано міськкомітет УЧХ. До роботи у комітеті була залучена інтелігенція, переважно лікарі і ряд робітників, які цікавилися роботою Червоного Хреста. Члени комітету виступали з доповідями на різних підприємствах міста (суднобудівний завод ім. А. Марті, кустарні підприємства, фабрики).

Медико-гуманітарна робота у Миколаєві міськомітетом проводилася переважно через туберкульозний диспансер (на утримання якого щороку окркомітетом виділялося близько 1000 крб.).  Відвідування диспансеру на рік (1924-1925) зафіксовано: первиного – 1665, повторного – 5906. У 1925 р. при тубдиспансері був відкритий «сонячний майданчик» на 65 дітей. Майданчик діяв 2 літні місяці, там працювали два лікарі, медична сестра, педагог та практиканти. Протягом року було оздоровлено 71 дитину, витрачено 1332 крб.

У Миколаєві діяла поліклініка та лікарня УЧХ. Поліклініка почала працювати з 1 вересня 1925 р., де велися прийоми у медкабінетах за спеціальностями: хірургія, гінекологія, офтальмологія, отоларингологія, нервопатологія, шкірні захворювання, стоматологія, діяв дитячий кабінет [9].

Лікарня УЧХ була акушеро-гінекологічного та хірургічного напрямку і працювала з 1 травня 1925 р. За перший рік прийом хворих нараховував близько 1200 відвідувань за різними видани захворювань: пологи – 57, аборти – 1149, операції – 59, інші лікування – 19 [10].

Окркомітет також займався проведенням різного виду кампаній. Наприклад, 1925 р. було проведено розіграш санаторно-курортної лотереї, продано 58 білетів на суму 81 крб. 50 к. Після розіграшу лотереї з Центрального комітету на Миколаївський округ випало два лоти розіграшу – путівки до Криму й Одеси.

Окркомітет розповсюджував серед населення «домашні аптечки», випущені фармвідділов ЦК. Аптечка складалася з 18 предметів першої необхідної допомоги з інструкціями з використання. Такі аптечки мали великий попит.

Основним джерелом доходів окркомітету УЧХ були державний податок з театральних білетів на користь Червоного Хреста (діяв ще й збір паспортних регалій – при виготовленні закордонних паспортів), доходи магазину «Сангігієна» та аптеки № 1 у місті Миколаєві (1929 р. в окрузі діяло вже 6 аптек ЧХ, дві з них у Миколаєві). Крім того, надходження були ще й у вигляді дотацій з Центру.

Валовий прибуток за рік у магазині складав близько 8 тисяч крб., а в аптеці – 9 тисяч крб. (аптека № 1 була передана медторгом у відомство ЧХ у жовтні 1924 р.)

Загальна сума медико-гуманітарних та санітарних витрат окркомітету за квітень 1925 р. – квітень 1926 р. складала 13775 крб.66 к. [11].

Робота комітетів УЧХ висвітлювалася в місцевій періодичній пресі «Красный Николаев» і «Червоний плугатар». Для сільських комітетів окркомітет виписував журнал «Вісник УЧХ», плакати. Крім того, для медичних закладів міста і сіл, комітет отримував від ЦК певну кількість різних медичних журналів.

1930 р. окружний комітет мав у підпорядкуванні 49 сільських комітетів  і 26 осередків у Миколаєві (переважно у великих жилкопах, підприємствах та школах). За два попередніх роки комітет велику увагу у своїй роботі приділив військово-санітарній справі. За цей час курси Червоного Хреста (курси сестер військового часу) закінчили 247 осіб, гурток першої медичної допомоги – 864 осіб. У місті було організовано медико-побутові курси, випускники котрих працювали на пунктах першої допомоги під час жнив [12].

Окрім підготовки кадрів комітет займався заготівлею військово-санітарного майна (за рік приблизно на 2000 крб.). Лікарня, поліклініка та аптеки у місті Миколаєві були теж військово-санітарним фондом. Все майно цих лікувальних закладів у необхідний час мало бути переобладнано на військовий лад [13].

Свою діяльність Миколаївський окружний комітет Українського товариства Xервоного Хреста припинив у грудні 1930 р. у зв’язку з ліквідацією Миколаївської округи.

Список використаних джерел:

1. Державний архів Миколаївської області, ф. Р-9, оп. 1, спр. 39, арк. 1, 50, 55.
2. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 45, арк. 11, 14, 22-39.
3. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 76, арк. 2-28.
4. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 101, арк. 1-2.
5. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 68, арк. 13.
6. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 68, арк. 7.
7. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 54, арк. 27, 31.
8. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 83, арк. 2-9.
9. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 342, арк. 20-25.
10. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 93, арк. 2-22.
11. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 83, арк. 10-11.
12. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 364, арк. 40-41.
13. Там же, ф. Р-9, оп. 1, спр. 364, арк. 138-139.