А.В.Яковлева
Провідний спеціаліст
відділу інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

Аркас МиколаМиколайович– український історик, композитор, громадсько-політичний діяч – народився 7 січня 1853 року в м.Миколаїв, у родиніадміралаЧорноморського флоту, Миколаївського військового губернатора Миколи Андрійовича Аркаса [1].Перші паростки патріотичних почуттів у синовому серці випестувала мати, Софія Петрівна (уроджена Богданович), яка ніколи не забувала про своє козацьке походження, добре знала українську мову, народні звичаї, фольклор [2]. За традицією багатьох аристократичних сімей М.М.Аркас навчався у Петербурзькому навчальному закладі закритого типу – училищі правознавства. У 1870 році закінчив Одеську приватну гімназію Стародупцева.Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського – українського композитора, диригента, письменника – почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику.Подальше навчанняна природничому відділі фізико-математичногофакультетуНоворосійського університету в Одесістало вирішальним для формування світогляду, політичних переконань та художніх поглядів Миколи Аркаса [3].

Визначну роль у житті М.М.Аркаса відіграли його знайомство та дружба з видатним митцем українського театру М.Л.Кропивницьким. Починаючи з студентських років Аркас вивчав культуру українського народу і популяризував її серед широких верств населення. Захоплювався мистецтвом кобзарів і бандуристів, якихзапрошував до Миколаєва з усієї України, оселяв у своєму будинку [4].

Після завершення навчання у 1881 році служив у канцелярії воєнно-морського відомства у Миколаєві, був ад’ютантом командира Чорноморського флоту.Обіймав високі посади в губернському управлінні, був почесним мировим суддею, мав цивільний чин діючого статського радника. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі – збиранню і запису народних мелодій (записав близько 400 народних пісень, романси «Я не можу тобі розказать про любов», «Не співай нам тепер, бандуристе»та ін.) і вивченню історії України. Його перші композиторські спроби – це обробки українських пісень (близько 80 обробок, об’єднаних у дві збірки)[5].

Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка. Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою.Шлях Аркасової опери «Катерина», написаної у 1891році, до друку і на сцену виявився нелегким. П’ять років рукопис пролежав у цензурних відомствах Москви та Києва і лише у 1897 році вийшов у світ в Миколаєві за рахунок автора. На обкладинці видання стояло лише прізвище Т.Г.Шевченка, авторство музики і лібретто були приховані криптонімом «Н. А. ...ъ», а зверху присвята: «Любій, незабутній жінці моїй Олесі». Того ж року фрагменти «Катерини» вперше пролунали у концертному виконанні симфонічного оркестру Миколаївського відділення Російського музичного товариства. Слухачі захоплено вітали новий твір. Не оминула його своєю увагою і миколаївська преса. Окрилений успіхом автор поспішив надіслати клавір опери своєму давньому другу М.Кропивницькому для сценічної вистави, і той негайно взявся за репетиції. Через цензуру здійснити першу виставу на Україні (в м. Одеса) не вдалося. Прем’єра відбулася 12 лютого 1899 р. у Москві. Упевненість Аркаса в тому, що високий професіоналізм М.Кропивницького як режисера і талановитість його акторів забезпечатьуспіх вистави, повністю справдилась. 13 лютого композитор одержав телеграму з Москви: «Вітаємо з успіхом і дякуємо... за довіру. Кропивницький і товариство». Згодом опера «Катерина» звучала у Києві, Варшаві, Кракові, Львові.

Вперше земляки почули її в Миколаєві у приміщенні театру Я.Шеффера (нині Російський художній театр драми) у виконанні тієї ж трупи М.Кропивницького 14 березня 1900 року. Опера йшла з великим успіхом чотири роки. М.Аркас планував написання ще кількох музичних творів, але хвороба (крововилив у мозок і параліч правої руки) не дала змоги сідати за фортепіано. Опера «Катерина» лишилась єдиною у творчому доробку композитора[6].

Неможливість займатися музичною творчістю привела Миколу Миколайовича до нової сфери діяльності - на початку ХХ ст. він почав вивчати історію України. Метою досліджень були аналіз та узагальнення української історії в найдоступнішій формі, зрозумілій неосвіченій людині. Основною працею М.Аркаса як історика є «Історія України-Русі», написана українською мовою і видана у 1908 році у Петербурзі. Книга займає почесне місце серед перлин, що гідно прикрасили національну скарбницю українського народу [7].

Дорогим і рідним дітищем М.М. Аркаса була громадська організація – миколаївська «Просвіта», головою якої він був з дня її заснування у 1907 році. Товариство пропагувало українську мову і культуру, підносило національну свідомість українців через вечори, лекції, виставки, концерти[8].

Незважаючи на переслідування царського уряду, Аркас за власні кошти допоміг побудувати школи з викладанням української мови у селах Христофорівка (Баштанський район) та Стара Богданівка (Миколаївський район).  

Помер Микола Миколайович Аркас раптово, 26 березня 1909 року  у розквіті сил, сповнений творчих задумів. Похований у Миколаєві у родинному склепі. На вулиці Адміральській, біля Будинку творчості учнів, є стела, що увічнила його пам’ять. Обласним управлінням культури встановлена премія імені М.М.Аркаса [9].

У державному архіві Миколаївської області на зберіганні знаходиться  особовий фонд Миколи Миколайовича Аркаса, де окремою справою зберігається листування М.М.Аркаса з М.Л.Кропивницьким стосовно опери «Катерина» (ф.-468, оп. 1, спр. 6) та фонд української організації «Просвіта» (ф.-206, 52 справи, 1905-1925 рр.).

 

Список використаних джерел:

1.     Аркас Микола Миколайович // Укр. літ. енциклопедія. – К., 1988. – Т.1. – С. 86 – 87.

2.     Микола Аркас (1853 – 1909): Біографія // Література рідного краю: Посібник – хрестоматія. – Миколаїв, 2003. – С. 18 - 19.

3.     Мірян А.М. Творчий внесок М.М.Аркаса до скарбниці національної культури // VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. «Історія. Єтнографія. Культура. Нові дослідження». - Миколаїв, Атол, 2002. - С. 28.

4.      Миколаївська область:  1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С.22.

5.     Микола Аркас (1853 – 1909): Біографія // Література рідного краю: Посібник – хрестоматія. – Миколаїв, 2003. – С. 20-23.

6.     Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф. -468, оп. 1, спр. 6, 77 арк.; спр. 8, 16 арк.

7.     ДАМО, ф.-468, оп. 1, спр. 1, 334арк.

8.     Там саме, ф.-206, оп. 1, спр. 28,  132 арк.

9.     Шкварець В.П. Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність / В. П. Шкварець. — Миколаїв : Одеса, 2002. — С. 178—180.