У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року на засіданні Українського національного союзу для керівництва збройною боротьбою з гетьманом П.Скороподським була утворена Директорія УНР, до складу якої ввійшли В.Винниченко (голова, член УСДПР), С.Петлюра (член УСДПР), Ф.Швець (Селянська спілка), А.Макаренко (представник Об'єднанної ради залізничників України), П.Андрієвський (член УПСС). 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши народові демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам. Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їхній нейтралітет у подіях. 14 грудня 1918 року гетьман Скоропадський зрікся влади. Гетьманський режим перестав існувати. Рада Міністрів передала владу Директорії. 18 грудня 1918 року Директорія УНР урочисто вступила до Києва. Отаманом республіканських військ був С.Петлюра. На початку грудня 1918 року в Миколаєві ще знаходились німецькі війська. Одночасно в Миколаєві зріс вплив українських національних організацій. 11 грудня 1918 року українські об'єднанні організації відновили демократичну думу, яка була розігнана німецькими окупантами. Представники гетьманської влади втекли з міста, а цензова дума склала свої обов'язки. 17 грудня миколаївська рада українських об'єднаних організацій прийняла платформу Директорії. Влада в місті Миколаєві у січні, лютому і першій половині березня 1919 року одночасно належала міській думі, міському комісару від Директорії, "союзним" (антантівським військам), німецькому командуванню та Миколаївській раді робітничих депутатів. Міське управління знаходилось під командуванням антантівських військ.

Директорія неспроможна була створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів як у центрі так і на місцях. Це було головною причиною поразки національно-демократичних сил. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави. Навесні 1919 р. на території України (крім Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено більшовицьку владу.

На виставці експонуються документи про відродження у грудні 1918 р. УНР і встановлення влади Директорії. Частина документів виставки - відозви інформаційного бюро армії Української Народної Республіки до українського народу та інформація газет щодо положення у м. Миколаїв під час правління Директорії.